Усі ми відчуваємо кліматичні зміни, аномальні прояви погоди, спостерігаємо зміну флори та фауни. Прокоментувати наслідки цих змін журналістка Інформаційного агентства АСС попросила Назара Смірнова, провідного наукового співробітника відділу Природи Чернівецького обласного краєзнавчого музею, кандидата біологічних наук:
«Є загальна тенденція до того, що зима скорочується. Цьогоріч вона була дуже теплою, тому багато видів тварин, які мали спати, вже прокинулась. Наскільки це критично – будемо бачити.
Загалом, багато видів або не лягли в сплячку, або лягли пізніше, прокинулись раніше. Для багатьох видів це може бути критично. Наприклад, для бурого ведмедя, який у Червоній книзі і яких в нас небагато. Він має добре висипатись взимку, а якщо такі відлиги, тепла погода, ведмідь прокидається, шукає корму, а корму, відповідно, нема. Такі особини виснажуються і це погано впливає на процес розмноження, зокрема, взагалі на їхню поведінку.
Щодо птахів, то перших шпаків я побачив в себе вдома позавчора (25 лютого, - ред.). У попередні роки вони повертались приблизно в цей же час", - зазначив фахівець.
За словами Назара Смірнова, більшість птахів, які летять далеко, налаштовані на погоду, в першу чергу, яка там є і вони не в курсі, яка погода тут. Прилітають вчасно. Раніше можуть прилетіти ті птахи, які зимують ближче і кліматичні умови були близькими до наших.
"Певна аномалія є, але вона не носить масового і систематичного характеру.
Що мене здивувало, кілька тижнів тому у лісі я зустрів активного кліща. Для цієї пори року це взагалі нехарактерно".
Крім того, як розповів науковець, у нас вже з'явились абсолютно нові види, які непритаманні для нашої території. Зокрема, і такі, які дуже впадають в око і мають дуже негативний вплив.
"Це той самий рудий слимак, який заполонив Чернівці за останні роки. Раніше він був лише у Європі. Але оце потепління, збільшення кількості теплих днів сприяють розвитку його яєць і, відповідно, він у нас поширюється активніше. Раніше про це і мова не йшла. Його привезли, швидше за вже у землі з розсадою. Сталось це приблизно у 2009 році. Він непогано себе почуває по всій Україні, особливо, біля великих міст. Він винищує усі місцеві рослини, городину, навіть цибулю і часник, після нього земля лишається «гола». Природних хижаків для нього нема, умови сприятливі – для нього ідеально", - розповів Смірнов.
"Ще один вид – сонечко Гармонія азійська. Воно років 10 тому в нас з'явилось. Зараз це один з масових видів сонечок. Восени, коли теплі дні, можна побачити рої з десятків тисяч особин. Відповідно, вони винищують наших природних сонечок, їх стає все більше. Також винищують комах, які є поживою для наших сонечок. Вони мають різноманітне забарвлення: жовті, жовті з чорними крапочками, чорні з червоними крапочками, чорні з чотирма чи двома крапочками тощо".
Як зазначив спеціаліст, потепління сприяє також вирощуванню нових видів рослин, непритаманних для нашої території.
"Звісно, поки що банани ми не можемо вирощувати у відкритому ґрунті, але я чув, що на Буковині намагаються арахіс вирощувати. Кліматичні умови все ближче наближуються до Середземномор’я. Не виключаю, що найближчі 10-20 років ми зможемо вирощувати рослини, які були далекими для нас.
Читайте також: Через теплу зиму на Буковині почали цвісти дерева
Як каже мій товариш, «Людина – це така тварина, яка звикає до всього». Ми, в будь-якому випадку, пристосуємось. Треба розуміти, що ми не повернемось до того, що було 20-30 років тому. Клімат, рослини і тварини змінюються, адже «точку неповернення» ми вже, мабуть, пройшли. Лишається адаптуватись і звикати».
Авторка: Тіна Травнева, для ІА АСС
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
