За словами Гриневич, батьки хочуть, щоб їхні діти вчитися у так званих хороших школах. А хорошими вважаються ті навчальні заклади, де поглиблено вивчають іноземні мови.
Тому у нових навчальних планах МОН буде збільшувати кількість годин іноземних мов у всіх школах.
"Кожна дитина, як потенційний громадянин країни, яка буде в Європейському Союзі, мусить вільно володіти однією, а краще двома мовами Євросоюзу", – сказала Гриневич.
На цей крок у відомстві підуть також для того, аби налагодити процедуру конкурсного відбору до перших класів.
"Це дуже важке питання, і ми ще докладно випишемо цю процедуру в законі "Про загальну середню освіту". Ми сподіваємося внести цей закон до парламенту навесні 2018 року. На мою думку, проведення конкурсу між дітьми 6-річного віку абсолютно неефективне, тому що воно не перевіряє цю дитину, а перевіряє її доступ до тих питань, які заготували для цього конкурсу, і знання правильних відповідей на них", – пояснила Гриневич.
Якщо охочих навчатися у певному класі буде більше, ніж місць, діти з території обслуговування школи матимуть першочергове право на зарахування до неї.
"Далі ми змушені взяти на себе це невдячне завдання і виписати принаймні правила проведення такої співбесіди з дітьми, на основі якої можна приймати рішення, зараховується ця дитина чи ні. У різних країнах є дуже різні підходи до цього питання. Один з найбільш поширених підходів у такому випадку – це лотерея", – пояснила міністр.
За словами Гриневич, для того, щоб виключити корупційні ризики, щоб виключити тенденційний підхід при оцінюванні дитини, коли вона не може написати в рівних умовах тест – тоді, якщо є, наприклад, 5 вільних місць, на які претендує 20 дітей, то розігрується лотерея.
Оскільки можуть траплятися випадки, коли дітей з території обслуговування школи більше, ніж вона може прийняти, МОН планує стимулювати органи місцевого самоврядування будувати соціальну інфраструктуру.
