У програмі "Суть Речей" на Радіо 10 Сергій Скальд, командир 16 резервної сотні ДУК "Правий сектор" Буковина та Олександр Кочергін розповіли, як до добровольців ставляться в Україні.
Людмила Григорчук: Нагадаю, В Україні 14 березня відзначається День українського добровольця. Його встановлено рішенням Верховної Ради з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості. Розкажіть, як відзначили день добровольця.
Сергій Скальд: З бійцями ходили поздоровлювали людей з Небесного легіону на цвинтарі, а ввечері у мене була прем’єра збірки моєї віршів «На виліт». На виліт калібру 5.45. Там вірші до Майдану, Майдан, потім війна і декілька творів після війни. На виліт – гарно звучить, коротко і влучно. Цю назву мені підказав Олекса Бик, який написав пісню «Добровольці Божої чоти».
Олександр Кочергін: Я не мав нагоди святкувати, був на роботі, вечір провів з сім’єю. Добре, що є такий день, такий празник, але я його особливо не відзначав.
Людмила Григорчук: Це свято для вас?
Олександр Кочергін: Я б не сказав, що це свято, це нагадування для всього народу, держави, що є насправді такий день, є такі люди, які готові захистити державу, народ. Цей один день можна присвятити таким хлопцям. Я вважаю, що це свято не лише добровольцям-воїнам, але й тим, хто добровільно допомагали нам.
Людмила Григорчук: А ви відчули, що вас пам’ятають? Може влада, чиновники про вас згадали?
Олександр Кочергін: Мені навіть стало сумно, бо один хлопець з ЗСУ, який також воював, то він навіть не знав, що є такий день, здивувався, що таке свято є. Я кажу, це ж таке свято, як 6 грудня, день збройних сил. Кожному треба пояснювати, кожній людині, що це за день, що він означає. У всіх людей є різне бачення.
Людмила Григорчук: А ви розділяєте себе, добровольців і тих, хто служили в ЗСУ.
Олександр Кочергін: Є певна кількість людей, які розділяємо. Свій шлях на війну я розпочав з військкомату. Але мене не викликали, я прочекав 2 місяці. Держава не хотіла брати добровольців, бо нами важко керувати. Це був травень 2014 року. Мені порадили піти у Правий сектор і я не шкодую, що я пройшов війну, що пройшов шлях воїна, я багато дізнався, навчився. Коли ти разом з гуртом людей, у яких одна ціль, а одне направлення, які стоять за одне, то це добре. Перші хлопці, які з ЗСУ пішли також добровільно, але є такі, яких забрали примусово. Жінки їхні перекривали дороги, біли військкомати, а зараз вони рвуть на собі сорочку, це неправильно. Я воював з хлопцями з ЗСУ,там багато хороших хлопців, з якими я спав, їв, сиділи в окопах. Але «в сім’ї не без урода».
Сергій Скальд: Якщо брати хлопців, з якими ми воювали, з 93-ї, наприклад, то ми до сих пір передзвонюємося. Коли танки підійшли на Покровську базу, хотіли розігнати Правий сектор, то хлопці ЗСУшники, вони зверталися до своїх командирів на наш захист, і зняли цю команду.
Людмила Григорчук: Помогли вам?
Сергій Скальд: Так.
Людмила Григорчук: Ви не ділити себе з хлопцями, але розділяєте поняття?
Сергій Скальд: Так. У нас є день добровольця, нам вручають значки, медальки, але то саме УБД ми не можемо отримати, нам не дають. Їх отримали 4 тисячі прокурорів, 3 тисячі суддів, а наші хлопці не отримали. На місцевому рівні визнали майже у всіх областях, але це місцевий рівень. Це майже те саме, але лише на обласному.
Людмила Григорчук: Ви користуєтеся пільгами, які призначають учасникам АТО? Ви стоїте в чергу на квартиру, землі?
Сергій Скальд: Ні, в мене нема. Я не в черзі.
Олександр Кочергін: Мене поставили в чергу. Ми маємо практично ті самі пільги, але все на обласному рівні. В другій області наше посвідчення не є дійсним. Це нас і розділяє.
Людмила Григорчук: Їх визнала вся Україна, а вас лише в себе в області?
Сергій Скальд: Неприємно, коли купуєш квиток, а тебе перепитують, що це таке
Людмила Григорчук: Приниження?
Сергій Скальд: Так, звичайно.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами