СПГ-термінал Revithoussa неподалік Афін
Днями на Буковині відбулася зустріч Дениса Шмигаля, першого віцепрем'єр-міністра України – Міністра енергетики України та Міністра енергетики Румунії Богдана-Груя Івана.
Окрему увагу на зустрічі посадовці обох країн приділили розвитку Вертикального газового коридору. Йдеться про масштабування його потужностей із використанням українських підземних сховищ газу — найбільших у Європі.
Мета коридору - створення альтернативного маршруту постачання, особливо критичного для Балканського півострова та Центральної Європи.
Маршрут та учасники: Коридор функціонує у напрямку Південь-Північ, поєднуючи Грецію, Болгарію, Румунію, Угорщину, Словаччину, Молдову та Україну.
Джерела газу: Скраплений природний газ (СПГ) з грецьких терміналів (наприклад, Ревітусса) та трубопровідний газ з Азербайджану.
Український аспект: Україна підписала меморандум у 2024 році. Інтеграція українських ПСГ у цей маршрут здатна більш ніж удвічі збільшити транспортні потужності коридору.
Ідея проєкту «Вертикальний коридор» виникла ще у 2014 році після російської анексії Криму. Тоді уряди Греції, Румунії та Болгарії підписали перші домовленості зі створення єдиного маршруту для постачання газу з південної Європи, а саме з терміналів СПГ (скрапленого природного газу) Греції через Болгарію, Румунію до країн центральної Європи. Суть проєкту: забезпечити технічні можливості для постійного постачання на увесь Балканський півострів, а також до Угорщини та Австрії того природного газу, який надходитиме до Греції з Азербайджану трубопровідним коридором TANAP-TAP та з усього світу на грецькі СПГ-термінали.
Ця ініціатива дозволила європейським країнам відносно безболісно відмовитися від російського газу вже після повномасштабного вторгнення Росії до України у 2022 році. Україна приєдналася до цього проєкту на початку 2024 року після запуску двох нових міждержавних маршрутів для імпорту газу - Route 2 та Route 3. Маршрут Route 2 призначений для імпорту скрапленого газу з терміналу Alexandrupolis у Греції. Він проходить через трубопровід IGB (Інтерконектор Греція-Болгарія), а далі через Румунію та Молдову до України. Маршрут Route 3 використовуватиметься для імпорту, зокрема азербайджанського газу до України. Маршрут починається у точці з'єднання IGB з Трансадріатичним газопроводом і далі йде по тому ж маршруту, що і Route 2 до України. Тож завдяки відкриттю цих нових маршрутів у 2026 році Україна вже розраховує отримувати газ цим шляхом і таким чином завантажити у реверсному режимі українську газотранспортну систему (ГТС), через яку з початку 2025 року перестав надходити в Європу газ з Росії.
«Це спільний продукт, який показав, що ми можемо об’єднувати наявні потужності й ефективно їх використовувати. Для нас це важливо, бо ми отримали конкуренцію потоків і конкурентний тариф на транспортування, співставний з логістикою як з Адріатики, так і з Балтики. Сьогодні ми бачимо, що маршрути змінилися і частка СПГ в загальному балансі Євросоюзу зросла до 51 відсотка і продовжує рухатися до 55. Тому ключовим завданням системних операторів стає спрощення логістики від СПГ-терміналів до ринків споживання», - сказав в інтерв’ю DW заступник міністра енергетики України Микола Колісник. За його словами, у трейдерів є можливість транспортований цими шляхами газ закачувати в українські газові сховища і там його зберігати.
«Українська газотранспортна система не простоює. Ми активно працюємо з оператором ГТС над збільшенням потужностей на всіх міждержавних точках, диверсифікуємо напрями постачання і залучаємо додаткові обсяги газу. Наше завдання у 2026-2027 роках - максимально залучити нові потоки природного газу і підготувати український ринок до повноцінної інтеграції та вступу в ЄС, щоб учасники ринку природного газу працювали в реальних умовах європейської конкуренції», - підкреслює Микола Колісник.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
