Ніна Паламарчук з села Гаврилівка, Бучанської територіальної громади, на Київщині, пише Медіа агентство АСС. Початок повномасштабної війни росії проти українського народу вона запам’ятала на все життя: ворожі гелікоптери летіти на Гостомель за кілька кілометрів, там обстрілювали аеропорт, згодом вона чула і вибухи на Чорнобильській АЕС.
Наші новини є у Facebook
«Важко було, ні води, ні світла, ні зв’язку, воду брали з ставку, під будинком палили вогнище, всі зносили каструлі і запаси їжі. Довкола чеченці облаштували блок-пости – вийти з села було неможливо. У вас тут у Чернівцях небо чисте, а у нас там все палало і смерділо. У мене і слух погіршився, і сни сняться тривожні: то стріляють, то біжать за мною… Коли я йшла 12 кілометрів (на свій страх та ризик бути розстріляною), бачила як лежали тіла людські, ручки, ніжки, дитячі коляски, авто як примари на узбіччі стояли»… - пригадує Ніна Паламарчук.
Як жінка після трьох тижнів воєнних дій та блокади у селі врятувалась із паспортом та 13 гривнями у кишені – дивіться у відеоспогаді.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами