Мистецький простір «Шепетівка» Чернівецького центру культурних послуг у партнерстві з Буковинським центром культури і мистецтва організували виставку-спомин, аби кожен міг прийти і доторкнутися душею до мистецтва сили, пише Медіа агентство АСС.
Експозиція виставки присвячена пам’яті Руслана Трача (1978-2026). Воїн, митець, дослідник гуцульської культури з Верховини. Із Чернівцями його поєднують фотопроєкти, виставки, культурні заходи.
Упродовж багатьох років він розповідав про життя Карпат, досліджував традиції Гуцульщини популяризував народні ремесла, досліджував історію бартки, фотографував людей. У 2021 році він створив YouTube-проєкт ЛЕТ (Лабораторія екстремальної творчості), де популяризував бартку та гірський край.
Його творчість поєднувала мистецтво, історію та сучасність. Руслан працював над культурними проєктами, створював фотоісторії, писав вірші й казки, знімав відео, розробляв орнаменти для барток, виготовляв деревʼяні чохли для дримб, які називав «дзьобликами». Він широ вірив, що збереження культури є не менш важливим, ніж захист держави, адже народ, який памʼятає своє коріння, залишається незламним.
Отримуйте новини в Telegram
Із початком повномасштабної війни Руслан став на захист України - чоловік мобілізувався до лав Збройних сил України. У війську Руслан Трач став головним сержантом роти вогневої підтримки 201 батальйону 102 окремої бригади територіальної оборони. Навіть на передовій не припиняв творити, знаходячи сили для мистецтва між бойовими завданнями.
Його світлини, вірші, та роздуми стали свідченням життя людини, яка одночасно боролася зі зброєю в руках і берегла духовну спадщину свого народу. Робив також і бартки, одна з них навіть має кульове «поранення».
У 2025 році під час виконання бойового завдання на Гуляйпільському напрямку Руслан отримав тяжкі поранення та опіки. Він переніс пʼять складних операцій і тривалу реабілітацію, однак наслідки війни виявилися сильнішими.
19 січня 2026 року його серце зупинилося. У військовослужбовця залишилися батьки, брат, дружина та троє синів. Йому було 47 років.
Спогадами на вечорі ділились найрідніші для Руслана Трача люди.
Ця виставка — спроба зберегти пам'ять про людину, яка жила творчістю, любила свій край і присвятила життя Україні. Його роботи, думки та справи залишаються нагадуванням про те, що культура, памʼять і любов до рідної землі є основою нашої сили.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
