Вулицю та провулок Ентузіастів у Чернівцях хочуть перейменувати

Провулок Буковинський

Вулиця Іллі Міського

Ілля Міський - (30 серпня 1920,  —  26 листопада 2005) — музикант (скрипаль), композитор, педагог.

В 1953 році закінчив Чернівецьке музичне училище по класу скрипки. Працював у ньому викладачем. В 1954 році в Буковинському ансамблі пісні і танцю України створюється оркестрова група з місцевих здібних музикантів, яку доручили очолити талановитому скрипалю імпровізатору Іллі Міському.

З 1983 року Міський І. М. працює в Центральному Палаці культури м. Чернівці як керівник симфонічного оркестру народного оперного театру. Аранжував такі опери як «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» М.Лисенка, «Катерина» М. Аркаса.

З творчими звітами оркестр виступав в Україні (Києві, Тернополі, Івано-Франківську),  Литві, Румунії, Польщі, Австрії.

Одночасно Міський керував народним оркестром «Буковина» Центрального Палацу культури м. Чернівці. Як композитор Міський є автором ряду творів: рапсодій, фантазій, концертних п'єс, обробок народних мелодій, які увійшли до репертуару професійних і самодіяльних колективів Буковини та України. Ілля Міський був членом Правління відділення Всеукраїнської музичної спілки.

Вулиця Ентузіастів

Вулиця Любомира Гузара

Любомир Гузар – (26 лютого 1933 — 31 травня 2017) — український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви (2001—2011). Священник (з 1958), єпископ (з 1977), кардинал Католицької церкви (з 2001). Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011). Представник українського роду Гузарів.

У 1944 році виїхав до Австрії, у 1949 році — до США. Випускник Католицького університету Америки, Великої духовної семінарії Святого Йосафата в Римі, Фордгемського університету.  Доктор богослов'я (1972). У 1972 році прийняв чернецтво. Був сподвижником Йосипа Сліпого. Голова Волинської єпархії в Римі (1984—1991). 1993 року повернувся до незалежної України, став її громадянином (2002), призначений очільником греко-католицького Києво-Вишгородського екзархату (з 1996). 2005 року повернув резиденцію голів Греко-католицької церкви до Києва після 450-річної перерви. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. У 2011 році вийшов у відставку, передавши свої повноваження Святославу Шевчуку. Був одним із моральних авторитетів українців у 1990—2010 роках, членом ініціативної групи «Першого грудня». Помер у Києві, Україна. Похований у київському Патріаршому соборі.

Провулок Ентузіастів

Вулиця Героїв УПА

Герої УПА - Українська повстанська армія – військово-політична формація Українського визвольного руху, стратегічною метою якого було відновлення української державності. Заснована на зламі 1942–1943 років, вона діяла до вересня 1949-го, після чого реорганізована в збройне підпілля, що тривало до середини 1950-х. Через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб.

Діяльність УПА була логічним продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів (далі – ОУН) 1920–1930-х років. Боротьбу УПА у формі беззбройного опору підхопив дисидентський рух 1960-х років і національно-демократичне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х.Майже 30 тисяч вояків становив особовий склад УПА. Загалом через її лави пройшло близько 100 000 тисяч бійців. 53 тисячі учасників і прихильників УПА розстріляно, 134 тисячі заарештовано, 204 тисячі депортовано комуністичним режимом. До півмільйона осіб репресовано за участь у повстанському русі.

Провулок Львівський

Вулиця Отто фон Габсбурга

Отто фон Габсбург – (20 листопада 1912 -  4 липня 2011)  нащадок останнього, перед скасуванням інституту монархії, імператора Австро-Угорщини Карла І Габсбурга і його дружини Зіти Бурбон-Пармської. Він вважався громадянином чотирьох країн континенту, володів вісьмома мовами, був прикладом мудрості, бездоганної політичної кар’єри, справжнього служіння своїй справі. Кронпринц за народженням, на прямих виборах вражаючою кількістю голосів, неодноразово обирався депутатом Європарламенту, де він послідовно обстоював ідеї об’єднаної демократичної та вільної Європи. Його без перебільшення можна назвати одним з творців нової Європи. Початок політичної кар’єри Отто фон Габсбурга співпав з передвоєнною анексією Австрії гітлерівською Німеччиною. У 1938 р. він закликав канцлера Курта Шушніга чинити опір аншлюсу Австрії, вимагав міжнародного втручання, попереджаючи війну та захищаючи Батьківщину. За це він був засуджений Гітлером до страти, позбавлений громадянства та майна. Отто змушений був емігрувати у США. Перебуваючи у Вашингтоні у період 1940-1944 рр., він неодноразово зустрічався з Президентом США Франкліном Рузвельтом, обговорюючи статус Австрії.