Як у Чернівцях працює столітня обсерваторія, яка фіксує землетруси в Америці та Океанії (ФОТО)

Навчальна наукова геофізична обсерваторія Чернівецького національного університету знаходиться позаду Резиденції, на вулиці Короленка, 13. Ця установа має понад столітню історію. Вперше геофізичну обсерваторію у Чернівцях створили в 1911 році, при університеті. Тоді вона мала два підрозділи: метеостанцію та сейсмічну станцію. Хоча остання була створена у Чернівцях на два роки раніше, у 1909 році.

«Метеорологічні спостереження – це важливо і уряд Австро-Угорщини розумів, що потрібно вивчати клімат Буковини, як однієї зі своїх провінцій. У нас в Чернівцях метеорологічні спостереження вперше розпочали у 1851 році. Тоді вони були досить примітивні, починалися з простого вимірювання температури повітря. Згодом з’явилися інші класичні метеорологічні параметри: це вітровий режим, кількість атмосферних опадів», - розповідає Андрій Николаєв, доцент кафедри гідрометеорології та водних ресурсів ЧНУ.

За час існування у Чернівцях метеостанція не раз змінювала своє місце розташування, а також переривала роботу. Зокрема, установа не працювала з 1915 по 1921 роки. У 30-х роках, коли у Чернівцях відкрили аеропорт, головною метеостанцією стала та, яка знаходилася в аеропорту, а університетська метеостанція перейшла у статус допоміжної.

«Зараз ми функціонуємо паралельно, в нас станція має статус навчальної, навчально-наукової, ми проводимо спостереження через 6 годин, а на стандартних метеостанціях через три години, але ми маємо цілодобові спостереження. Наша специфіка полягає у тому, що ця метеостанція відображає клімат міста, а не навколишніх територій. Бо для метеостанції є такий показник, як репрезентативність, тобто спостереження мають бути характерними для певної місцевості у радіусі 50-60 кілометрів, а наші спостереження характерні саме для території міста», - каже Андрій Николаєв.

Читайте також: Чи загрожує Чернівцям підвищення рівня радіації, розповіли науковці

Як розповідає науковець, влада Австро-Угорщини, а також Румунії чудово розуміла, що Буковина – це сейсмічна територія. Тож ще у 1909 році у Чернівцях поставили перші сейсмографи. Виглядали вони ось так.

Це сейсмограф системи Майнка, сконструйований відомим геофізиком, доктором Карлом Майнка, який працював у Чернівецькому університеті у галузі метеорології та сейсмології.

«Це перший прилад, який був у нас влаштований. Це сейсмограф механічний, він працездатний, ми його відновили і, в принципі, він міг би працювати. Але у рік він би фіксував приблизно 5-6 землетрусів. Чутливість недостатня, плюс дуже трудомістка обробка. Потрібен закопчений папір. Ось коптилочка стоїть, тут коптили папір, а потім реєстрували на ньому землетруси. Зараз на сленгу сейсмологів цей сейсмограф називається «копчонка». Їх залишилося мало. Дуже тішаться люди, які приїжджають з-за кордону, бо в них такого вже нема, а в нас ще залишилося», - розповідає науковець.  

Цей старовинний сейсмограф дуже добре демонструє як працює така техніка. Якщо відбувається землетрус, починає коливатися маятник на пристрої. Коливання маятника записуються на закопченій стрічці паперу, а вже сама обробка стрічки дає працівникам інформацію про землетрус.

«А ось так приблизно виглядає сучасна апаратура. Це сейсмоприймачі, сейсмографи системи Кірноса. Їхнє головне призначення – реєстрація віддалених землетрусів. Ми впевнено приймаємо землетруси  Америки, Африки, Океанії, але геологічна будова території не дає нам реєструвати землетруси, які відбуваються у Західній Європі», - каже Андрій Николаєв.  

У підвальному приміщенні знаходиться також менший сейсмограф для реєстрації місцевих землетрусів, які мають інші частоти. Поряд з приймачами є пристрій, який показує коливання земної кори. Як розповідають науковці, вона ніколи не знаходиться у стані спокою. І якщо коливання незначні, значить усе в нормі, якщо вони збільшуються, то це свідчить що десь відбувається землетрус. Дані з усіх цих приймачів співробітники обсерваторії бачать на комп’ютері і вже можуть з ними працювати.

Андрій Николаєв: «Було б добре якби ця обсерваторія знаходилася не у центрі міста, а десь на околиці. Бо ми тут на горбі і за показниками сейсмографів бачимо графік руху поїздів, весь цей горб починає труситися коли їде потяг. Це дещо спотворює основний сигнал».

Інформацію про землетруси з обсерваторії Чернівецького Національного університету передають до Львова, де знаходиться центральна сейсмічна станція західного регіону. Про метеорологічну та сейсмічну ситуацію співробітники обсерваторії повідомляють також місцеві підрозділи ДСНС.

На території обсерваторії встановлено реперний знак, який вказує висоту над рівнем моря даної точки земної поверхні.

Є сучасний, а є репер австрійської доби з 1875, він кам’яний і розміщений на території парку Чернівецького національного університету.