Андрій Николаєв, сейсмолог
Землетрус – це не подія, яка відбувається миттєво. Енергія, котра виділяється з земних надр, накопичується десятками років. Потім вона дає про себе знати у вигляді розривних порушень земної кори, звідки розповсюджуються сейсмічні хвилі.
За словами науковців, у час, коли відбувається накопичення енергії у надрах землі, у навколишньому середовищі теж відбуваються зміни. Вони називаються передвісниками землетрусів. Це зміни в нахилах, у довжинах земної кори. Перед землетрусом змінюється хімічний склад води у криницях. Взагалі, існує більше 40 довгострокових, середньострокових та короткострокових передвісників землетрусів, розповідає ІА АСС Андрій Николаєв, сейсмолог, доцент кафедри гідрометеорології та водних ресурсів ЧНУ.
Класичний варіант передвісника землетрусу – це коли взимку на поверхні землі з’являються змії. Адже зазвичай вони сплять, однак перед землетрусом плазуни відчувають інфразвук з глибин землі і тоді намагаються покинути місце своєї зимівлі.
Нині наука не може спрогнозувати коли саме відбудеться землетрус. Випадки,коли сейсмологам це вдавалося зробити – виняткові. Єдиний вдалий приклад того, коли вдалося передбачити землетрус, це був 1975 рік у Китаї, розповідає сейсмолог.
«Як не дивно, китайським сейсмологам вдалося передбачити потужний землетрус у провінції, де проживали півтора мільйона людей, за допомогою передвісників. Тоді внаслідок землетрусу загинули декілька тисяч людей, це небагато порівняно з тим, що могло бути, якщо б землетрус не передбачили. Але вже через рік там загинули вже 150 тисяч людей», - каже Андрій Николаєв.
Тварини перед землетрусом намагаються покинути територію, на якій він відбудеться. Навіть організм людини підсвідомо реагує на майбутній землетрус, ми просто не розуміємо цих сигналів. Науковці проаналізували результати кардіограм серця людей, які були зроблені перед землетрусом і з’ясували, що вони відрізнялися від результатів обстежень зроблених в інший час.
«Попередження - що це таке? Десь почався землетрус і в різні боки від вогнища розповсюджуються сейсмічні хвилі, вони мають свою певну кінцеву швидкість. Є поперечні і поздовжні хвилі. Одні з них мають швидкість 7 кілометрів за секунду, а інші – 4 кілометри за секунду. Ті, які несуть 70 відсотків енергії і призводять до руйнувань, мають швидкість чотирьох кілометрів за секунду. Я оцінював можливість застосування методів попередження для території Чернівецької області з епіцентром у районі гір Вранча. Відстань близько 300 кілометрів. Епіцентри можуть розміщуватися на різній відстані та глибині. Ми маємо, грубо кажучи, 70 секунд. Тобто, якщо б у цей інтервал часу повідомлення дійшло до нас, ми могли б щось зробити», - розповідає сейсмолог.
Така програма реалізується в багатьох країнах: Мексиці, Індії, Японії. Коли Румунія увійшла до складу ЄС, там також запрацювала програма попередження землетрусів, а для Румунії це дуже актуально. Адже 4 березня 1977 року, вночі, відбувся потужний землетрус, від якого сильно постраждав Бухарест. За часів Чаушеску інформація була закритою і лише зараз стало відомо, що у Бухаресті тоді загинули від 5 до 15 тисяч жителів, розповідає Андрій Николаєв. Тоді ж сильний землетрус востаннє відчували і в Чернівцях. У місті було 5 балів, за 12-бальною шкалою.
Читайте також: Як у Чернівцях працює столітня обсерваторія, яка фіксує землетруси в Америці та Океанії (ФОТО)
За словами науковця, програма попередження може спрацювати таким чином: в епіцентральному районі знаходиться центральна сейсмічна станція, яка прямо під собою реагує на сейсмічний поштовх. За 10 секунд комп’ютерні системи його аналізують, якщо це дійсно землетрус, моментально формується сигнал тривоги, який по швидкісних лініях передається на кінцеві пристрої, які відключають лінії зв’язку, закривають газопроводи, глушать атомні реактори електростанцій.
«Це в принципі вже може бути реалізовано. У Японії такі пристрої зупиняють швидкісні поїзди, у яких швидкість 300 кілометрів за годину. Як тільки до них доходить сигнал, вони зупиняються. Бо у них гальмівний шлях по декілька кілометрів, вони не можуть миттєво зупинитися. Оце шлях сейсмології сучасної – попередження» - Андрій Николаєв.
«Перше: це є потужні землетруси району гір Вранча. Всі найпотужніші землетруси, які у нас відбувалися, спричинили сейсмічні хвилі, які прийшли звідти. Це дуже небезпечний та специфічний район. Там на глибинах 90-100 кілометрів відбуваються потужні тектонічні рухи, які призводять до глибокофокусних землетрусів. Вони характеризуються тим, що поштовхи розповсюджуються на величезну територію» - розповідає сейсмолог.
До прикладу землетрус 1977 року відчували навіть у Сан-Петербурзі, де у будинках хиталися люстри.
«Нам відомо про 65 потужних землетрусів на території Чернівецької області. Є такий постулат: у сейсмонебезпечному районі внутрішня енергія землі виділяється з постійною інтенсивністю. Якщо ґрунтуватися на таких постулатах, то землетруси мають відбуватися через певні проміжки часу, має бути якась періодичність. Але її немає», - каже Андрій Николаєв.
Проміжки між землетрусами можуть бути 10, 20 і 60 років. А може бути декілька сильних землетрусів на рік. Так, у 1940 році у жовтні та листопаді відбулися два потужних вранчівських землетруси. Останній був найсильнішим і капітальні споруди Чернівців досі носять шрами від того землетрусу, розповідають сейсмологи.
«Якщо порахувати в середньому, то виходить, що землетруси мали б відбуватися раз у 37 років. Це статистика, але в нас 65 випадків. Якщо б узяти 2 тисячі років, тоді можна було б вивести якусь періодику. Таких даних у нас немає. Якщо ж повернутися до цифри 37 років, то зараз критичний період, у будь-який час може статися потужний землетрус. Адже востаннє він був у 1977 році, якщо додати 37 і плюс-мінус чотири роки, це виходить 2018-19 роки. Тобто цей період є небезпечним», - Андрій Николаєв.
Як розповідає сейсмолог, особливістю гір Вранча є те, що вони знаходяться у стані постійної підготовки до землетрусу. Але у тому районі часто відбуваються маленькі землетруси і частина енергії виходить, не накопичуючись до критичної маси.
Вся територія земної кулі розбита на окремі блоки, які розділяються між собою тектонічними розломами. Вони бувають різної потужності. Чернівецька область розбита розломами на декілька блоків, які рухаються вертикально та горизонтально і на цих поверхнях виникають землетруси.
«От до, прикладу, Сторожинецький розлом, гора Цецино, там проходить потужний мантійний розлом. Рухаються два блоки. На поверхні воно не простежується, бо ці зміщення не є великими, але можуть бути моменти, коли вони більш інтенсивні, тоді виникають землетруси. У 1950 році, 5 травня о 9-й годині вечора відбувся потужний землетрус. Людей підкидало в ліжках у вертикальному напрямку. Це означає, що епіцентр знаходився прямо під ними. І тоді довго не могли з’ясувати, де саме був епіцентр цього землетрусу», - розповідає науковець.
За словами Андрія Николаєва питання, де був епіцентр того землетрусу багато років не давало йому спокою, бо українські сейсмічні станції його не записали.
«На сейсмічних станціях для того, щоб записувати місцеві сильні землетруси має бути спеціальний комплект апаратури. Ми зараз налаштовані на віддалені землетруси. Ми прекрасно реагуємо на землетруси, які відбуваються десь в Океанії, Новій Зеландії, Індонезії. А якщо буде місцевий землетрус, наша апаратура не сприймає, вона виходить з ладу і все. Наразі ми реєструємо землетруси з магнітудою понад 4 одиниці. Ми фіксуємо декілька землетрусів на тиждень, - Андрій Николаєв.
Як з’ясував сейсмолог, землетрус 1950 року, який відбувся у Чернівцях, впевнено записала тільки сейсмічна станція Пулково під Сан-Петербургом. Епіцентр землетрусу був між селами Клинівка, Давидівка і Будинець, на Сторожинецькому розломі. Це землетруси, які відбуваються на платформах, на глибині 8-4 кілометрів, їхня підступність у тому, що в епіцентрі вони досить інтенсивні, а вже на відстані 30 кілометрів не відчуваються. У 1903 році такий землетрус був поблизу Заліщиків, який відчували до Кіцманя. Були декілька землетрусів, які відчували у Новодністровську.
«Там знаходяться гідротехнічні об’єкти. Це є водосховища, де понад 3 кубічних кілометри води. 3,3 тільки в Дністровському основному, плюс є водосховище верхнє гідроакумулюючої станції. Це серйозні об’єкти, які при землетрусах, невідомо як себе будуть поводити», - каже сейсмолог.
Протягом декількох останніх років працівники чернівецької сейсмічної станції зафіксували більше сотні місцевих землетрусів.
«Я не буду нікого лякати, але у центрі Чернівців перетинаються два тектонічних розломи. І вони генерують землетруси прямо у нас під ногами. Під Чернівцями зареєстрували декілька невеликих землетрусів. Якщо вони активізуються, то можуть бути сильнішими. Ми можемо мати місцевий небезпечний ефект 5 балів, це факт зафіксований, а взагалі вони оцінені у 7, а на деяких ділянках навіть до 8 балів. А це велика інтенсивність, це вже руйнування будинків», - розповідає Андрій Николаєв.
За словами сейсмолога, понад 50 відсотків території Чернівців – це зсувні схили, де сила землетрусу є на 1-2 бали більшою. Тобто, якщо до фонових 7 балів додати 2, - це вже буде землетрус силою 9 балів.
«Панельки побудовані із розрахунком на 6 балів. Вони мають стояти 30-50 років. Старі панельки, побудовані у 80-х роках, як вони будуть себе поводити зараз, я не є спеціалістом сейсмостійкого будівництва, але це проблема» - зазначає сейсмолог.
На території Чернівецької області має бути сейсмостійке будівництво. Людям не варто розміщувати полиці та інші речі над спальними місцями, аби вони не впали і нанесли шкоду у разі землетрусу. Помешкання потрібно облаштовувати так, щоб меблі не завадили вийти з приміщення, не користуватися ліфтами під час землетрусу. Також у буковинців має бути тривожна валіза з документами, грошима, ковдрою та продуктами, яких би вистачило бодай на два дні. Сейсмологи радять застрахувати своє житло.
Інтенсивність землетрусу оцінюють за 12-бальною шкалою і це не шкала Ріхтера. Існує спеціальна анкета, яку роздають людям, котрі відчули землетрус. Анкета дає відповіді на декілька запитань: що відбулося з рельєфом, що відчували люди під час землетрусу, що відбулося зі спорудами. І за даними цієї анкети сейсмологи оцінюють силу землетрусу у балах.
«Дуже просто, землетрус силою 1 бал відчувають тільки сейсмічні прилади. 2 бали – це якщо ви у горизонтальному положенні, в тиші, відчуваєте коливання, наче повз будинок проїхала вантажівка. 4 бали – це вже поштовхи. 5 балів – трясе, але руйнувань немає, 6, 7, 8 балів – це вже руйнуються будинки. Ось це шкала 12-бальна. Тобто після землетрусу оцінюється сила. Будуються карти і видно в яких районах якої сили був землетрус» - зазначає сейсмолог.
А от якщо землетрус відбувається, до прикладу, у Новій Гвінеї, то сейсмічні прилади, які розташовані у Чернівцях, дозволяють сейсмологам оцінити магнітуду землетрусу – це те, що у побуті називають шкалою Ріхтера, пояснює Андрій Николаєв. Це є енергетична характеристика землетрусу. Грубо кажучи, шкала Ріхтера показує скільки виділилося енергії під час землетрусу.
«Ми нічого не знаємо, що там робиться на поверхні, магнітуда абсолютно нічого не каже про те, що відбувається довкола. Є методики переходу від магнітуди до бальності, там треба знати відстань, глибину і так далі», - зазначає Андрій Николаєв. - «Коли кажуть про магнітуду ніколи не можна вживати слово бал».
Орієнтовна вартість робіт, які дозволять оцінити сейсмостійкість усіх будинків у Чернівцях, понад 3 мільйони гривень, наразі такі витрати у бюджеті міста не передбачені, каже сейсмолог.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
