6 жовтня в КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» ім. Леоніда Каденюка» закінчилася літня програма. Тож наразі літаки звідси літають лише до Києва. Це регулярний щоденний рейс, розповідає директор підприємства Борис Морський. За його словами, чернівецьке летовище може приймати лише один тип літаків - Embraer 190, які нині використовує для польотів тільки авіакомпанія МАУ.
«При тій інфраструктурі, яку ми зараз використовуємо, про жодне збільшення кількості рейсів мова йти не може, - каже Борис Морський. - Наш аеровокзал будувався у 1933 році, з того часу він не зазнав практично ніяких змін. Єдине, що там у радянські часи, або вже у період незалежності, щось добудовували, тому що вимоги до приміщень митної та прикордонної служб постійно змінюються.
Для того, щоб відповідати міжнародним нормам, в аеропорту має бути багажне відділення. Його ніколи на чернівецькому летовищі не було, каже Борис Морський. Так само як і не було кімнати для переміщених осіб:
«Це пасажири, які прилетіли до нас і в них виникли проблеми з документами. Таке буває. Їх треба з цієї стерильної зони, куди вони попали, кудись перемістити. Адже зайти на нашу територію вони не мають права, а, наприклад, рейсу, який їх може відправити назад, на даний момент немає. Необхідно мати таке приміщення для того, щоб ці пасажири могли знаходитися у нейтральній зоні до того часу, поки не полетять назад».
Директор летовища розповідає: іноді пасажири нарікають на те, що змушені отримувати свій багаж на вулиці, але тут так було завжди.
«Ми всі пам’ятаємо, як раніше під’їжджав вантажний автомобіль, і людям звідти роздавали речі. Зараз та ж сама ситуація, просто вона більш цивілізована. Пасажири отримують свої речі під терміналом і виходять з аеровокзалу через зал посадки, тобто якогось окремого місця немає. Ми практикували, щоб люди виходили через ворота, але це також неправильно, тож пасажири виходять у той самий зал, де проходить реєстрація і це створює незручності», - розповідає Борис Морський.
У 2015-му році частина злітно-посадкової смуги летовища була зруйнована і виведена з експлуатації, аеропорт не приймав жодного регулярного рейсу. Регулярні польоти відновили через рік, коли смугу вдалося полагодити. Відтоді, каже Борис Морський, аеропорт знову почав розвиватися, і вже у 2018-му році зміг обслужити понад 73 тисячі пасажирів. Приблизно така ж кількість вийде і цього року, але це - максимум, на який здатне чернівецьке летовище при нинішній інфраструктурі, зазначає директор підприємства.
«Наразі вся наша інфраструктура нагадує строкату ковдру. Десь клаптиками робиться ремонт, а десь колись настане такий час, що вже просто не буде до чого пришивати наступну латку. На пероні є ділянки, які востаннє ремонтували 20 років тому, це при тому що термін служби асфальтних покриттів 10 років. Тому ми використовуємо стоянки, які у нормальному вигляді, ми їх утримуємо», - каже Борис Морський.
Як розповів директор летовища, нині перед командою стоїть два завдання: перше – це утримання підприємства у належному робочому стані; друге - стати хорошим аеропортом, який зможе надавати якісні послуги у регіоні. Останнє можливо лише за умови повної реконструкції аеропорту. Адже чернівецьке летовище має гарний потенціал і при належній інфраструктурі зможе обслуговувати і до одного мільйона пасажирів у рік, певен Борис Морський.
Торік у Чернівцях відбулася зустріч представників Міністерства інфраструктури України та консультантів міжнародної фінансової корпорації, запросили також міністра транспорту Румунії. Зустріч відбулася у рамках першого етапу пілотного проекту концесії аеропортів. У результаті першого етапу експерти визначили чотири аеропорти в Україні, які можливо запропонувати на концесію. Це означає, що летовище може перейти в управління приватної компанії. Аеропорти, які визначили експерти – це летовища Львова, Херсона, Запоріжжя та Чернівців. Незабаром розпочнеться реалізація другого етапу пілотного проекту. Це - спільна програма Уряду, Міністерства інфраструктури та міжнародних фінансових корпорацій. Економічна та юридична групи почнуть працювати у Чернівецькому аеропорту вже цього місяця для того, щоб визначити, наскільки привабливим він може бути для інвесторів. Після цього експерти нададуть рекомендації місцевій владі, як краще розвивати летовище.
За словами Бориса Морського, можливі декілька варіантів розвитку Чернівецького аеропорту:
«Це може бути пакетна концесія чотирьох аеропортів, якась корпорація, чи це будуть групи аеропортів, чи кожен аеропорт окремо. Але вже буде серйозний висновок, наскільки цей аеропорт привабливий, і місцева влада вирішуватиме, як діяти далі».
10 жовтня анонсували програму дій Уряду у сфері авіатранспорту, основна мета якої - щоб українці частіше користувалися авіатранспортом. Серед завдань - зниження середньої вартості квитка, збільшення пасажиропотоку на 60 відсотків. Для цього планують зняти ПДВ на внутрішні рейси, що зробить квитки на літаки дешевшими. На міжнародні польоти ПДВ немає, тож часто квитки на міжнародні авіарейси бувають дешевшими, ніж на внутрішні. Зростання пасажиропотоку, на думку урядовців, має відбутися за рахунок розвитку регіональних аеропортів. Реконструкцію злітно-посадкових смуг у семи аеропортах України держава бере на себе. З концесіонерами планують працювати по розвитку аеропортових комплексів.
«У нас побутує думка, що концесіонер – це якийсь місцевий дядько, який забере аеропорт і доведе його до банкрутства, або використовуватиме якось не за призначенням. Однак практика показує, що левова частка аеропортів у світі знаходиться в концесії. Є такі організації - аеропортові оператори, які цим займаються професійно, вони беруть аеропорт в концесію з нуля і доводять його до максимальної можливості використання. Такі компанії давно цікавилися українськими аеропортами. От, наприклад, компанія «Вінчі» управляє 36 аеропортами у 7 країнах світу: Франції, Португалії, Камбоджі, Бразилії, Чилі, Домініканській Республіці та Японії. За рік аеропорти компанії обслуговують 157 мільйонів пасажирів», - розповів Борис Морський.
Посадовець каже, що в Україні є ряд аеропортів, які вже працюють за програмою приватно-державне партнерство, це летовища в Івано-Франківську, Дніпрі, Харкові, Одесі та аеропорт Жуляни. У цих летовищах є частка приватного капіталу. Такий варіант у Кабміні пропонують і Чернівцям.
«Власник, у нашому випадку - місто, отримує від цього подвійну вигоду: платиться концесія і частина з прибутку аеропорту, крім того, він має діючий аеропорт, який привозить пасажирів, що залишають гроші у місті. Це помилкова думка, що аеропорт - комунальне підприємство, головне завдання якого платити податки у бюджет міста, не всі розуміють, що летовище потрібне для того, щоб сюди прилітали пасажири, які будуть залишати тут гроші: туристи, делегації. Наявність аеропорту – це імідж міста», - зазначає Борис Морський.
Проектно-кошторисна документація на реконструкцію злітно-посадкової смуги Чернівецького летовища уже пройшли державну експертизу. Вартість робіт близько 500 мільйонів гривень.
«Реконструкція передбачає нарощування смуги, розширення смуги. У нас зараз смуга 42 метри, а за міжнародними стандартами вона має бути 45 метрів. Також передбачено продовження злітно-посадкової смуги і реконструкція перону. Перон на даний момент не має дренажної системи, він просідає. Якщо найближчим часом не зробимо реконструкцію, то будемо літати з Сучави та Львова, це при тому, що потенціал у нас є», - каже Борис Морський.
Директор Чернівецького летовища запевняє, що готується до реконструкції аеропорту, бо вірить у краще, та й іншого виходу не бачить.
Читайте також: Чернівецькій митниці виділили приміщення на території аеропорту
Регіональні аеропорти стали комунальною власністю уже за часів незалежності, каже Борис Морський. На початку свого становлення держава просто не могла усіх їх утримувати. Тоді як регіональна влада не була готова їх прийняти, тому що утримання аеропорту – це дороге задоволення. Відтак наразі частина регіональних аеропортів просто не працюють та є збитковими.
«Ми поки що нормально стоїмо на ногах і маємо регулярний рейс. Звісно ж, Чернівецький аеропорт втратив пасажирів, які зараз літають з Сучави та Львова, але як тільки у нас буде нормальна інфраструктура і ми отримаємо таке ж фінансування, яке надали на розвиток згаданих летовищ, наш пасажир до нас повернеться», - каже Борис Морський.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
