Чернівці повільно, але вперше за довгий час, намагаються системно змінювати «обличчя».
Інша розмова - велоінфраструктура. Маємо концепцію 2015 року, яка не спрацювала. Маємо фрагменти доріжок, які нікуди не ведуть. І маємо нарешті визнання: старий документ не працює. Нова велоконцепція - ще не факт, але вже процес. Консультації з Мангаймом, аналітика, спроба не копіювати, а адаптувати. І головне — велодоріжки тепер вносять у проєкти реконструкції вулиць.
Місто вчиться думати на крок уперед. Повільно, часто бюрократично, іноді фрагментарно. Але вчиться. І це, мабуть - головне.
Більше про урбаністику і Чернівці - далі в інтерв'ю з Мар'яною Гаврилицею.
- Пані Мар'яно пропонуємо почати розмову теми бачення розвитку Чернівців на найближчі 5-10 років? Яку роль у цьому відіграє саме урбаністика?
- Коли говоримо про головне бачення розвитку Чернівців, тут важливо виділити напрямки, які мають розвиватися паралельно - збереження історичної спадщини зі всіма необхідними реставраційно-відновлювальними роботами та формування якісних міських ландшафтів в новостворених районах. Збалансований розвиток всіх територій міста, зокрема якісне оновлення забудови лівого берега Прута та всієї долини річки Прут.
Бачення розвитку полягає в тому аби не тільки покращити забудову та архітектуру міста, а і якісно перетворити той простір, в якому перебуває кожен з нас між роботою та домом значну частину часу, продумати комфорт та задовольнити кожну категорію мешканців. Зробити це доступно і безпечно. Оскільки Чернівецька міська територіальна громада має в складі села Коровію та Чорнівку - планувати якісну інфраструктуру цих населених пунктів.
- А на яких принципах базується стратегія розвитку міста?
ПОЛІЦЕНТРИЧНІСТЬ ‒ місто, яке має райони з індивідуальними обличчями і створює умови для їхнього збалансованого розвитку. У Чернівцях варто сприяти розвитку усіх міських районів відповідно до їх особливостей, потенціалів, сильних сторін, а також недоліків. В усіх міських районах має бути найважливіша соціальна та технічна інфраструктура
КОМПАКТНІСТЬ ‒ місто, що ефективно використовує наявні території та ресурси, для розвитку у гармонії з ландшафтом. Місто коротких відстаней. Заохочення компактного міського розвитку зі збалансованою щільністю в різних ареалах розселення має протистояти безладній експансії міста в ландшафтну територію. Повернення розвитку забудови в середмістя на постіндустріальні території. Розвиток рекреаційного потенціалу долини річки Прут.
БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ ‒ місто, в якому кожен район забезпечує найважливіші функції. Змішані за використанням міські структури потрібно зберігати та розвивати задля того, щоб відповідні міські райони та квартали мали жваве щоденне життя, щоб шляхи між проживанням та роботою не були дуже довгими, а важливі функції постачання були у кожному міському районі. Три принципи – поліцентричність, компактність та багатофункціональність міста – утворюють три основні опорні елементи сталого розвитку міста та поселень.
ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНІСТЬ ‒ місто, яке орієнтується на людей у своєму розвитку. Структурний розвиток повинен служити людям і сприяти їхньому добробуту та спілкуванню в місті. Для цього важлива масштабність, що суттєво зорієнтована на людину, її звички, можливості та здібності. Це означає, що, наприклад, житлові райони мають такий масштаб, який сприятиме добросусідству, і в якому ніхто не буде відчувати себе покинутим через анонімність. Житлові будинки не повинні перевищувати п’яти поверхів для того, щоб з балкона ще можна було поспілкуватися з дітьми та знайомими, на вулиці чи у дворі. Вуличні простори мають бути не надто широкими, щоб перетинання вулиці не було проблемним та небезпечним для дітей та людей похилого віку.
Дивіться нас на YouTube
ЕКОЛОГІЧНІСТЬ ‒ дружнє до довкілля місто, яке дотримується високих екологічних стандартів. Підтримка та досягнення високих екологічних стандартів особливо важливі для навколишнього середовища, здоров’я людей та економного поводження з ресурсами.
БЕЗПЕКА ‒ місто, де всі почуваються безпечно. Безпечне місто – це місто, в якому мешканці дбають один про одного та відповідають один за одного.
ДОБРОСУСІДСТВО ‒ місто та мешканці розвивають взаємовигідні відносини зі своїми сусідами.
ПРОЗОРІСТЬ ТА УЧАСТЬ ‒ місто з ефективним управлінням, а також прозорими політичними процесами і рішеннями, в якому поважають якісне та повноцінне залучення мешканців. Місто із сильним громадянським суспільством, де підтримуються ініціативи мешканців. Прозорість та простежуваність комунальних рішень є основою довіри та участі населення в комунально-суспільному розвитку.
- Розкажіть, будь ласка, чи мають Чернівці офіційний «Генеральний план» чи «Майстер-план»? Як він оновлюється з урахуванням сучасних викликів (війна, міграція, клімат)?
- Місто має затверджений генеральний план 2014 року, який є чинним і є основною містобудівною документацією. У зв’язку зі зміною законодавства змінилася структура містобудівної документації. З’явився новий вид містобудівної документації Комплексний план просторового розвитку. Цей документ розробляється на громаду в цілому.
Також у зв’язку з утворенням Чернівецької міської територіальної громади було замовлено роботу по розробці комплексного плану. Зараз ця робота на завершальному етапі. У складі цього проєкту розробляється розділ цивільного захисту, який є дуже важливим в умовах війни. Передбачаються території для впровадження проєктів індустріальних парків, що надалі дозволить сформувати пропозиції для релокованих підприємств. у складі комплексного плану розробляється ландшафтний план, який надає рішення по адаптації до змін клімату.
- А як саме визначаються пріоритетні напрямки роботи департаменту? За якими критеріями вибираються проєкти для впровадження?
- Департамент має велику структуру, де кожен із відділів відповідає за свій чіткий напрямок роботи та задачі, тому часто процеси відбуваються паралельно.
Критеріїв по вибору проєктів для впровадження є багато основні з яких це – чинний стан об'єкта, наявність фінансування, коло користувачів на яких впливає той чи інший об’єкт.
- Які ключові проєкти в галузі громадських просторів (парки, сквери, набережна, площі) реалізовано за останні роки та які - у найближчих планах?
- Загалом у нас впорядковано частину скверів у центральній частині міста, частково пішохідну частину вулиць, оскільки вулиця є основним громадським простором міста. Наприклад, застосували на вул. Л. України підвищені пішохідні переходи з боку перехресних вулиць. Серед скверів варто згадати сквер Дня Вишиванки, сквер на вул. Кордуби, простір на Целана, сквер біля Резиденції, сквер в Садгорі, сквер Емінеску.
Є велика частина розроблених проєктів громадських зон, які чекають свого часу (сквер Федьковича, студентська площа, громадські простори на Гравітоні та вулиці Руській). Ми провели значну кількість архітектурних конкурсів. Вони також закладають ті цеглинки стратегічного розвитку нашого міста. У найближчих планах зараз, звісно вул. Заньковецька, простір біля кінотеатру Чернівці, сквер на початку вулиці Руської.
-Чи є в Чернівцях проєкти з адаптивного використання історичних будівель або промзон під сучасні потреби (коворкінги, культурні, хаб тощо)?
- У нас є вдосталь такої забудови, і дуже відкрите питання щодо локацій для коворкінгів, концертних майданчиків, загалом, так званих креативних хабів. Однак з цим є деякі труднощі, що пов’язані в першу чергу із правом власності на такі споруди та пошуком інвесторів для такої глобальної роботи. Але неодмінно такі проєкти дуже потрібні деяким нашим районам, аби трохи оживитись. Територія яка має потенціал для цих функцій це колишні броварні на вулицях Вокзальній та Капеланській.
- А як підходять до розвитку окремих районів міста (наприклад, Садгора і Роша)? Чи працюєте над збалансуванням розвитку центр-периферія?
- Приймаються рішення про розробку детальних планів забудови територій. На сьогодні департамент замовив розробку таких планів для територій прилеглих до вул. Хотинської це колишні промислові території. Значна частина Садгірського району сформована сільськогосподарськими угіддями, яка перебуває в державній власності, тому розвиток цих територій необхідно планувати спільно з органами державної влади.
Район Роша - це в основному садибна забудова та території садівничих товариств. Маємо зараз роботу над проєктом школи, якій передував земельний аукціон та архітектурний конкурс. Триває забудова території колишньої військової частини на вул. Київській. Проведено архітектурний конкурс на територію парку Шиллера, розробляються детальні плани трансформації територій садівничих товариств під житлову забудову. На Роші та в інших районах з'являється відносно нова типологія житлової забудови «таунхаус» - це щільніша житлова забудова із невеликими ділянками, яка є співмасштабною садибній забудові.
- Які інструменти (гранти, держпрограми) використовує місто для залучення коштів на масштабні урбаністичні проєкти?
- Це напрямок департаменту розвитку. Спільно із колегами з департаменту розвитку зараз беремо участь в проєкті, який реалізуються в співпраці з міжнародними інституціями і має на меті розробку стратегічних документів, таких як інтегрована концепція розвитку громади, проєкт сталої мобільності та концепцій розвитку зелених зон міста. Маємо добру співпрацю із GIZ.
- Чи можете розказати про найбільші виклики для урбаністики Чернівців сьогодні? Наприклад: нелегальна забудова, брак паркувальних місць, старіння інфраструктури тощо.
- Викликів є дуже багато, насамперед назву недосконалість законодавства, що дозволяє появу сумнівних об’єктів, відсутність якісних об’їзних шляхів, щоденна маятникова міграція в межах міста, дуже складно забезпечити баланс між людиноцентричними та автомобілецентричними рішеннями, в тому числі з браком паркування як проблемою водіїв, так і з нелегальним паркуванням як проблемою пішоходів.
Особливо з цим складно в центрі, де вузькість історичних вуличок диктує нам свої правила, і як би ти не розширював дорогу до цього, аби уникнути заторів, все одно застопориться у цьому «вузькому місці». Також складно працювати з територіями довгобудів: ми не можемо освоїти певну ділянку під ремонт тротуару, поки поруч розритий котлован за огорожею.
- Чи є у нас співпраця з іншими містами України чи Європи для обміну досвідом? Чи використовуються успішні кейси інших міст?
- Однозначно, ми співпрацюємо з усіма можливими містами для обміну досвідом. З українських міст маємо добру комунікацію з Львовом, Франківськом, Вінницею та Дніпром. Наразі активно співпрацюємо із нашим містом-побратимом Мангаймом.
Минулої осені українські студенти з архітектурних вишів брали участь у нашому спільному воркшопі з розвитку привокзальних територій. У них була можливість попрацювати у Чернівцях, а згодом з’їздити до Німеччини та об’єднатись у команди з місцевими студентами, в результаті такого обміну вони напрацювали багато ідей щодо змін нашого залізничного вокзалу та навколишніх територій. Ми організовували виставку з цими напрацюваннями в головному холі залізниці. Вже маємо певну зацікавленість до якоїсь часткової реалізації. Зараз обмінюємось досвідом із ними стосовно розвитку житлових районів та велоінфраструктури.
- Знаємо, що місто має вже чітко окреслені плани з продовження проспекту Незалежності, побудови нового кільця, що можете розказати тут?
- Плани з продовження проспекту Незалежності є надзвичайно важливі для розбудови якісної транспортної інфраструктури.
Місто планує розвиток проспекту у двох напрямках: північному від вулиці Ясської до вул. Кармелюка, із будівництвом шляхопроводу через залізницю. Та в західному напрямку від вулиці Шухевича до вул. Сторожинецької, наразі на цей відрізок завершується розробка проєктно-кошторисної документації.
- Хотілося б також почути кілька слів про трьох нових забудовників і їхні проєкти, яких вже чекаємо в Чернівцях, що відомо у цій співпраці станом на зараз?
- Нові забудовники це компанії, які активно реалізовують свої проєкти в західній Україні.
Одна з компаній розвиває проєкт забудови територій колишніх заводів (цукрового та спиртового на вул. Хотинській). Це комплексна забудова що передбачає створення району із повним забезпеченням об’єктами повсякденного обслуговування, школою, садочками, вищим навчальним закладом, а також буде створена набережна річки Прут із рекреаційним наповненням. Це масштабний проєкт, який компанія характеризує як «місто в місті».
Інша компанія інвестує в забудову території цегельного заводу на вулиці Кармелюка. Планується житловий мікрорайон що буде реалізовуватися у дві черги із винесенням виробничих потужностей за межі міста. Проєкт також передбачає будівництво закладів дошкільної освіти та якісне перетворення територій вздовж залізниці.
Ще один забудовник розробляє проєкт для території на вулиці Руській на площі 13 га біля торгівельного центру екватор. Проєкт також є комплексним поєднанням житлової та громадської забудови із закладом дошкільної освіти.
Отримуйте новини в Telegram
- Де нормальні велодоріжки, зараз прийде весна, літо - сезон, а в нас все лиш шматками - щось десь пробували тільки облаштувати?
- Наявність якісної велоінфраструктури в місті для нас є дуже важливою, оскільки це змогло б вирішити багато інфраструктурних питань та загалом покращити туристичну привабливість міста та дати містянам альтернативний, здоровий та екологічний спосіб бути мобільним у нашому місті.
У місті діє Велоконцепція від 2015 року, це перший стратегічний документ, що визначає принципи розвитку веломережі. На жаль, концепція не дала очікуваних результатів, містобудівна ситуація в місті за ці роки дуже змінилась. Зараз ми формуємо шляхи поетапно, тому окремі велодоріжки виглядають зараз фрагментовано. Оскільки влаштування велодоріжки неможливе без реконструкції самого тротуару, то ми наразі відштовхуємось від останнього, і до кожного нового проєкту реконструкції вулиць намагаємось включити велодоріжки.
Паралельно ми робимо кроки до створення нової ефективної велоконцепції, консультуємося із містом-побратимом Мангайм та аналізуємо які підходи та інструменти можна в них запозичити, але не повторювати попередніх помилок та створити цілісну працюючу систему велошляхів.
- Район Гравітон - найбільша кількість проживаючих та повна відсутність просторів, парків, площ, скверів для людей. Які бачення та плани? Також цікавить погляд на інтеграцію берега Прута в цьому районі в міське середовище.
- Зараз наш департамент працює над концепцією оновлення районних зон відпочинку, а також розплануванням внутрішнього прибудинкового простору.
Розроблено проєктну документацію громадського простору на вул. Руській між будинками 253-267.
Щодо інтеграції берегової лінії Прута - ведуться підготовчі роботи, щоб у перспективі зробити її доступною для відпочинку мешканців.
- Хто ті «урбаністи» що так ненавидять дерева, хто робить проєкти, в яких обов'язково знищують дерева в місті? Чому в Європі проєкти підлаштовують під ті дерева що вже є, а в нас краще знищать все що було і посадять нові патички ціною в десятки тисяч гривень?
- Жоден сучасний урбаніст не має на меті знищити озеленення. Дерева у місті регулярно обстежує Трест зеленого господарства. Коли постає питання хвороби чи аварійності - збирається спеціальна комісія, що складається з представників дотичних департаментів та управлінь, де згідно чітко визначеного переліку параметрів приймається спільне рішення щодо усунення дерева. Після цього формується спеціальний дозвіл на міському геопорталі, що підкріплює законність такого спиляння. В тих випадках, коли спиляння передбачено окремим погодженим проєктом, і дерева при цьому не є аварійними, ініціатор повинен сплатити відновну вартість дерева, що також визначається департаментом інфраструктури та благоустрою за параметрами віку дерева, його висоти, товщини стовбура тощо. Ми зацікавленні у збільшенні якісного озеленення, та зменшення випадків шкоди від аварійних сухих дерев.
- Треба заборонити будівлі високоповерхових будинків і висаджувати більше дерев. Будуються будинки, а зелені все менше і менше...
- Департамент працює відповідно до містобудівної документації та законодавства, що визначають можливу поверховість у різних зонах міста. Висотність дозволяється лише там, де це передбачено детальними планами території і де навантаження на інфраструктуру буде прийнятним. Щодо зелені, усі проєкти благоустроїв навколо забудови проходять окреме погодження, тож забудовники зобов’язані виконати норми озеленення прибудинкових територій. Крім того, місто окремо займається посадкою дерев, рослин вздовж вулиць, у парках та скверах.
- Чи готове наше старовинне місто до розташування джерел альтернативної енергії, чи є таке бачення, щоб в центрі розміщувати сонячні станції тощо... загалом, як бачите, розташування таких об'єктів нашому місті, щоб це було і корисно і візуально нормально, плюс безпечно?
- Ми розуміємо важливість переходу на альтернативні джерела енергії, але водночас маємо враховувати цінність історичного середовища. У межах центральної частини міста діють чіткі вимоги щодо охорони культурної спадщини та зовнішнього вигляду будівель. Будь-які елементи можуть встановлюватись за умови, що вони не порушують історичний силует, не домінують у просторі, та є візуально ненав’язливими.
Наразі ми вивчаємо європейський підхід, який дозволить розміщувати обладнання у внутрішніх дворах, чи в інших прихованих місцях. Тож рухаємось у цьому напрямку, але кожне рішення повинно бути індивідуально узгоджене, аби зберегти нашу автентику.
- Чи плануєте ідею пішохідного центру в Че? коли наступний експеримент проти машин?
- Тут ми неодмінно хочемо брати приклад зі Львова, та інших європейських міст в плані пішоходизації історичного центру. Такий простір: вузькі вулички, щільна забудова, вузькі тротуари не можуть інфраструктурно задовольнити однаково усіх учасників дорожнього руху, а тим паче справлятись із сучасними автомобільним потоком та потребою в паркомісцях. тож виникає ще більше конфліктів. Наша ціль не боротися з авто, а знайти баланс, безпеку та комфорт між усіма.
Пішоходизація може дати переваги у вигляді збільшення туристів та загалом кількості людей на вулицях, що робить їх безпечнішими та формує попит для локального бізнесу, підвищення цінності нерухомості та якості громадських просторів, збереження архітектури та чистіше повітря.
Тож тема пішохідного центру є актуальною для нас, ми працюємо над подальшими сценаріями, і зараз на етапі аналізу та обговорень.
*Цей проєкт впроваджується за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
