Жодного чоловіка у бригаді: як на Путильщині у деревообробному цеху працює жіночий колектив (ВІДЕО)

Виробництво функціонує в гірському Путильському районі. Виключно жіночий колектив енергійно порається із циркуляркою і ножами, пише ІА АСС.

Під ревіння станків кожен день кипить робота: працівниці розпилюють ялину на дошки, чистять та складають її. За роки такої праці одна одну вже розуміють з пів погляду. Тому працюють швидко і злагоджено, наче один механізм. Точність і чіткість – важлива і для безпеки і для самого виробництва.

Отримуйте новини в Telegram

«Як штахетник, так дошка, так брус - все має свій метраж, це все сортуємо. Тут станки, пила – дуже уважною слід бути. Як учитель в школі уважний до дитини, так і ми тут пильнуємо. Ми за це відповідаємо», - розповідає Марія Дарій, працівниця.

Те, що така робота далека від звичних жіночих обов’язків – їх не бентежить. У бригаді шість жінок. Є й такі, котрі тут з 20 років працюють і от уже за рік-другий виходитимуть на пенсію.

«Пам’ятаю, ми в селі жили, батько працював на пилорамі, а ми малими бігали ящики бити. Так що ми про процес роботи на пилорамі в колгоспі знали здавна», - каже Ганна Максимюк, працівниця цеху переробки  деревини.

Встигають жінки і на роботі, і вдома по господарству.

«Покутати, погодувати худобу, обійти господарство, чоловікові їсти приготувати і піти на роботу, встигнути на роботу на 8 год. Вони справляються, жінки наші дуже енергійні, швидкі в роботі, вони гуцулки», - коментує Валентина Сидорчук, майстер цеху переробки деревини.

Читати: На Буковині 20-метрове дерево впало на лісоруба, чоловік загинув на місці

І ніщо не лякає їх більше, ніж можливість втратити роботу. Останніми роками обсяги виробництва у цеху значно скоротились, як і кількість працівників.

«Кажуть, що це чоловіча робота. Ну а як немає взагалі ніякої роботи? Колгоспи розпалися. І мусим працювати. Вдома сім’я, діти, внуки. А це ліс, це наше, якось приємно…пахне лісом», - ділиться працівниця виробництва Світлана Настащук.

Для села така робота – чи не єдина можливість прогодувати родину. Тому й мріють місцеві мешканці, аби виробництво не збавляло темпів.