Верховна Рада прийняла низку змін до Виборчого кодексу. Як раніше повідомляло ІА АСС, кодекс зазнав чималої кількості змін. Відкореговано більш ніж 200 з 289 статей законодавчого документа.
Серед головних змін – розширили кількість населених пунктів, де працюватиме пропорційна виборча система. Тобто, коли виборці обирають кандидатів за партійними списками. Раніше її застосовували лише для населених пунктів з не менш як 90 тисячами населення. Тепер вона працюватиме в населених пунктах з понад 10 тисяч осіб. Крім того, відчутно зменшили розмір застави за кандидата та запровадили гендерну квоту.
Як ці зміни можуть позначитися на виборчому процесі, ІА АСС прокоментував політолог, експерт з виборчого права Ігор Баб’юк.
Зокрема, за його словами, зменшена застава для самовисуванців є позитивом. Особливо - для кандидатів на посаду міського, сільського або селищного голови. Це збільшить конкурентність. Відповідно, виборці матимуть більше опцій, за кого голосувати.
Інший позитив, на думку політолога – це запровадження гендерної складової. Тобто кожному списку повинно бути не менше 2 представників іншої статі.
«Також добре те, що вони деталізували виборчий бюлетень. Якщо передбачається голосування і за кандидата, люди зможуть голосувати конкретно за партію та ставити номер кандидата поряд із партією. Це не повинно призвести до плутанини в бюлетенях. Зате виборець буде чітко бачити, за представника якої політичної сили він голосує і яким номером у списку партії є його кандидат. А не так, як це було раніше, коли ці дані про кандидатів були в дужках та маленьким шрифтом», - каже Ігор Баб’юк.
Щодо негативу, його політолог в першу чергу вбачає у партизації (обов`язкова приналежність до партії - ред.) виборів у громадах. Особливо - у невеликих.
Річ у тому, що поменшає самовисуванців. Тому політичні розклади на виборах і надалі в місцевих радах більше залежатимуть від політичних сил. Бо в нашій області достатньо населених пунктів з 10 тисячами населення. Це практично всі районні центри та чимало великих громад. До того ж, є також кілька ОТГ, які на межі цієї позначки, й лише реєстр виборців точно скаже, чи будуть там обирати висуванців.
Читайте також: У Центрвиборчкомі назвали 4 важливі особливості найближчих місцевих виборів
А це, своєю чергою, обмежує можливості для виборців. Вони в такому разі повинні обирати тільки серед партійних кандидатів. Крім того, це обмежує й можливості потенційних кандидатів - вони змушені шукати політичну силу. А в тих політсилах, які відповідають їхнім поглядам та переконанням, уже можуть бути свої кандидати до місцевих рад.
Але водночас це може стати серйозною проблемою й для політичних партій.
«Якщо в обласному чи районному центрі ще можна знайти представників політичної партії, то на рівні невеликої громади - це дуже складно. Далеко не кожен потенційний кандидат захоче обиратися в невеликих населених пунктах. Боюся, щоб це не перетворилося на «відбування номеру», коли партії будуть брати будь-кого з вулиці, аби «закрити» вибори в нецікавих громадах. Тобто, це вплине на якість кандидатів», - каже Ігор Баб’юк.
Водночас, ми поцікавилися в нинішніх чернівецьких політиків, чи вплинуть зміни до Виборчого кодексу безпосередньо на їхню участь та їхні політичні сили у виборах.
«Особисто я ознайомився з новою виборчою системою. Чогось прогресивнішого від попереднього зразка я не побачив. Навіть навпаки. Партія гратиме більшу роль, ніж особиста перевага чи заслуга окремої людини.
Списки, які визначає не виборець, а партія - я б не сказав, що це демократичніше, ніж було раніше. А тепер уже навіть на вибори в громадах від 10 000 навіть будуть іти від партій. На мою думку, це трохи шкідливо для громади», - каже депутат Чернівецької міської ради від фракції «Батьківщина» Юрій Бурега.
На думку депутата, навіть зниження ліміту партійної системи до 90 тисяч у минулі виборчі кампанії було спірним рішенням. А зараз зменшити необхідну кількість взагалі до 10 тисяч – такий крок важко назвати прогресивнішим.
«На цих рівнях більшу роль грають саме особистості, ніж партійні висуванці. Як би система не мінялася, кількість кандидатів не залежала б від партій. Бо якщо людина має авторитет, вона все одно набере потрібну кількість голосів виборців, хоч буде 42-ю в списку партії до міської ради. А в разі пропорційної системи для партій і фракцій її авторитет значення немає, бо там є списки. І доля кандидата залежатиме не від виборців, а від того, на яке місце в списку їх поставить політична сила», - каже Юрій Бурега.
Водночас, депутат, голова фракції «Солідарність» у міській раді Василь Максимюк вважає, що в прийнятому законі кардинальних змін, які б стосувалися виборів у Чернівцях, немає.
«Зменшили мінімальний поріг для висуванців від партійних організацій з 90 до 10 тисяч. Все решту було зрозуміло та очікувано. Ми готуємося до виборів, і я не бачу, яким чином ці зміни вплинуть. Я тричі обирався депутатом міської ради, всі три рази – за різними законами. Думаю, що сьогоднішня громада чудово розбирається, хто є хто, хто чим займається і хто займатиметься популізмом, хто як працював цього скликання і як політичні сили себе представили. Ми готові йти на вибори за будь-якими законами», - каже Василь Максимюк.
Своєю чергою голова фракції «Народний контроль» у міськраді Михайло Яринич передбачає, що попри законодавчі зміни, на цих виборах кандидатів та учасників виборчого процесу побільшає. Тому варто очікувати серйознішої конкуренції.
«Конкуренція, звісно, буде, але ми її не боїмося. Будемо обиратися і до міської, і до обласної рад. Попри партизацію виборів, ми будемо ставити акцент на особистостях, людях, які мають конкретні досягнення.
Партія для нас – просто як робочий інструмент. Вважаю, що в міських радах як такої політики в принципі не повинно бути. Там потрібно займатися господаркою. Тому законодавчі зміни в цьому разі є другорядним аспектом, який не надто вплине на перебіг виборчої кампанії», - сказав Михайло Яринич.
Автор: Олександр Юхимець, ІА АСС
Отримуйте новини в Telegram
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
