Справа у Суді Європейського Союзу (СЄС) стосувалася двох керівників групи інвестиційних компаній, які попросили Google видалити результати пошуку, що пов’язують їхні імена з певними статтями, які критикують інвестиційну модель групи. Вони також хотіли, щоб Google видалив їхні мініатюрні фотографії з результатів пошуку. Однак компанія відхилила запити, заявивши, що не знає, чи була інформація в статтях достовірною.
Згодом німецький суд звернувся до СЄС щодо балансу між правом на забуття та правом на свободу вираження поглядів та інформації.
«Оператор пошукової системи має скасувати посилання на інформацію, виявлену в контенті, на який посилається, якщо особа, яка вимагає скасування цих посилань, доведе, що така інформація є явно неточною», – заявили в Суді Європейського Союзу.
Медіа агентство АСС є в Instagram
Водночас наголошується, що такі докази необов’язково випливають із судового рішення проти адміністраторів вебсайтів, і що користувачі мають надати лише ті докази, яких від них обґрунтовано вимагатимуть.
«З 2014 року ми наполегливо працювали над реалізацією права на забуття у Європі та досягнення розумного балансу між правами людей на доступ до інформації та конфіденційністю», — сказав речник компанії.
Право на забуття — право людини, що дозволяє їй вимагати за певних умов видалення своїх особових даних із загального доступу через пошукові системи, тобто посилань на ті дані, які, на її думку, можуть завдати їй шкоди. Це стосується застарілих, недоречних, неповних, неточних або надлишкових даних чи інформації, законні підстави для зберігання якої зникли з плином часу.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами