Моя подорож у світ акварелі розпочалась дуже давно. Щоправда, я тоді не усвідомлювала: на скільки ж вона важлива у моєму житті.
Любов до цього виду мистецтва мені прищепив дідусь. Інженер за професією і художник за велінням серця, він став для мене першим вчителем. Його картини (пейзажі, сімейні портрети) прикрашали ледь не кожен куточок оселі. І мені було неймовірно цікаво споглядати за його роботою.
Коли я подорослішала, то творчість відійшла на другий план. Я віддала перевагу цифровому мистецтву… Та коли дідуся не стало - зрозуміла, що мені просто необхідно знову відчути пензель у своїх руках. Спершу це були невеликі замальовки. До речі, у той період життя я, навіть, виготовляла вітальні листівки на замовлення.
З початком повномасштабного вторгнення, як і більшість українців, я відчула, що таке потужний стрес. А завдяки акварелі я віднаходила свій внутрішній спокій. А ще це дозволяло висловити почуття. В перші дні на звичайному листку паперу (що з технічного боку не кращий варіант для роботи з аквареллю) намалювала портрет дівчини. Я зобразила її з мечем, що був оповитий її ж волоссям, та розірваною навпіл маскою на обличчі. Це своєрідне зображення переживань через пандемію, що змінились переживаннями через повномасштабне вторгнення.
Задля самодисципліни та мотивації до розвитку я вирішила створити власний YouTube-канал, де я щотижня демонструвала свої нові роботи. І саме завдяки цьому каналу мене помітили члени журі конкурсу.
Насправді, це не одна картина - одразу кілька моїх робіт було високо оцінено експертами. «Ягоди ожини у саду біля Дністра» та «Ранок біля Вірменської церкви» посіли другі місця у своїх номінаціях. А от робота «Ранок на вул. О. Кобилянської» посіла переможне перше місце.
Останні пів року я все більше гуляла містом і почала помічати речі, на які раніше не звертала увагу. Я почала цікавитись історією і, навіть, ходила на екскурсії містом з гідом. Я закохувалась у Чернівці з новою силою. Наше місто – це чудове джерело натхнення.
Ідея картини-переможниці з’явилась як раз під час однієї з неквапливих ранкових прогулянок цього літа з сином центральною вулицею міста – О. Кобилянської. Я розповідала йому про свої юні роки, а паралельно слідкувала за життям вулиці. Вона здалась мені такою сповільненою, сонною, що не характерно для цієї пожвавленої локації. Сонні люди, що забігають по каву та свіжу випічку до сніданку, неквапливе відкриття кафе... Я раптом зупинилась біля двох сусідніх закладів, де поруч стояв велосипед з квітами – і саме це зображення я захотіла перенести на полотно. Як бачите – натхнення може прийти від споглядання, здавалось би, звичних для нас речей. І ця краса також не залишила байдужими прискіпливих членів журі «Golden time talent».
Довідково: Конкурс «Golden time talent» – це глобальна подія, де учасники з 67 країн світу можуть продемонструвати свою творчість у 9 різноманітних жанрах. Їх досягнення оцінюють понад 50 членів журі із 18 різних країн світу. Вони не лише аналізують та оцінюють представлені роботи, а й дають цінні поради, що дає учасникам можливість навчитись новому, виправити помилки та направити свої зусилля у правильному напрямку.
Усі учасники конкурсу отримують унікальний британський нагородний диплом, а найкращі ж запрошуються на щорічний фестиваль-виставку, що відбувається у Лондоні. Там їм урочисто вручають премії та дипломи.
Партнерська публікація
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами