День праці почали відзначати на знак пам’яті про робітничі протести в Чикаґо, які почалися 1 травня 1886 року. Того дня розпочалися багатотисячні протести робітників найбільших промислових центрів США, які вимагали впровадження 8-годинного робочого дня. Страйки і демонстрації закінчувалися сутичками з поліцією. Жертви були як серед правоохоронців, так і страйкарів. Аналогічні страйки відбулись і 1877 та на початку 1880-х років, але вони вже мали більш мирний характер, пише УНН
У 1888 з’їзд Американської федерації праці у Сент-Луїсі оголосив 1 травня Днем загальнонаціональної боротьби за права робітників.
14 липня 1889 на II (Паризькому) конгресі II Інтернаціоналу було ухвалене рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій на згадку про виступ робочих Чикаго.
Вперше день міжнародної солідарності трудящих відзначили в 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччини, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції та низці інших країн.
З середини 1890-х років на травневих демонстраціях почали проголошуватися вимоги покращення життєвих умов, заклики до міжнародної солідарності й боротьби проти мілітаризму та війни.
В радянських умовах першотравневі демонстрації набули офіціозно-політичного характеру — на відміну від західних країн, де вони перетворилися в карнавальні дійства.
Тепер в Україні 1 Травня відзначається як свято весни і праці. Зокрема, у 2017 році Верховна Рада внесла зміни до статті 73 Кодексу законів про працю, відповідно до яких “День міжнародної солідарності трудящих” перейменували на “День праці”.
