Музичні хулігани з Чернівців. Monopolia band про музику, гроші та майбутнє

Але чим живе насправді рок-музика на Буковині, розповів фронтмен чернівецького гурту Льоша Маркес.

Знайомтесь, «Monopolia band» - один з яскравих представників рок-музики в Чернівцях. Хоча соліст групи, Льоша Маркес, запевняє, що їм більше імпонує  рок-н-рол. Вони себе називають музичними хуліганами з Чернівців. І мріють розбити на сцені гітару. Історія гурту почалася 2013 року з кавер-музики, тоді це було дуже популярно. Виступи на весіллях, різних святах, дискотеках. Але Льоші хотілось створити щось своє. І це був рок-н-рол.

Читати ще: Чернівецький рок-гурт "MONOPOLIA" випустив свій перший повноформатний альбом. 

На початку ми теж грали виключно кавер-музику – це і підробіток, і постійні виступи, але одразу для себе постановили, що на них затримуватись не будемо. Якщо ти просто граєш кавери, ти не зможеш виступати по телевізору, тебе не будуть крутити на радіо або запрошувати на фестивалі. Ми вирішили записувати власну музику більш в рок-н-рольному напрямку. І на початку 2015 року ми записали і видали міні-альбом, і стали «Монополією».

Більшість гуртів мають історію створення своєї назви. А чому ви зупинилися на  «Monopolia band»?

Чесно? Ніхто не пам’ятає. Ми хотіли назву, яка буде компактна. Хотіли вигадати гарну історію. Насправді у нас була купа варіантів, але вони не підходили до нашого формату.

Слухаючи ваші пісні, можна зрозуміти, що конкретного напрямку ви не притримуєтесь. Але що вам більш імпонує рок чи рок-н-рол?

Я завжди розділяю ці два поняття . Я ніколи не вважав себе рокером. Це різні напрямки. Рок – це як підтечія рок-н-ролу. Ми в деякому сенсі рок-група, але намагаємося вийти за межі, щоб нас не ставили в якісь рамки. У нас була співпраця з діджеєм, у мене вийшла сольна композиція, яка більше тягне на попсу, аніж на рок, також є реґі-композиції.

У вільний час ви слухаєте рок-музику? Чи ви меломан?

Я намагаюся слухати різну музику. Бували часи, коли я хотів обмежитися тільки рок-н-ролом чи роком. Але потім вирішив, що краще шукати себе в інших стилях. Розвиватися різнопланово. Намагався слухати і класику, і джаз. Слідкую за тими течіями, що зараз у нашому світі. Музику слухаю в альбомах. Тому, що так більш контекстуально звучить. Тобто не виймати пісню з контексту. Недарма музикант поставив пісню саме першою або навпаки. Він передає ідею. Коли ми написали альбом, намагалися поставити пісні, щоб створити атмосферу. Одразу знали, яка пісня буде на початку альбому, яка в кінці. А там склали, щоб динаміка альбому зберігалась. Зазвичай свою музику я не слухаю кожного дня. Її на концертах наслухався. Можу переслухати свій альбом, але, щоб проаналізувати пісні. Я люблю перекладати пісні іноземних виконавців, аналізуючи сенс пісні. Це образна система, яку я можу вкладати в свої пісні. Також звертаю увагу на звучання того чи іншого інструмента в піснях.

Всі ми різні, і у кожного свій характер. Зрозуміло, що з часом склад команди змінюється з тих чи інших обставин. Є люди, які з вами з самого початку?

Ти маєш рацію. Склад мінявся декілька разів. Грати кавери - це весело і класно, але у будь-якого проекту є стеля, в яку ти впираєшся. Я хотів розвитку, а люди, які спочатку зі мною грали хотіли грошей. Тому я знайшов іншу команду. Потім були ще зміни. З початкового складу, напевно, лишився тільки я. У музиці - це не новина. Візьміть, наприклад, гурт «Океан Ельзи».

З ваших слів, зрозуміло, що прибутку на власних проектах мало. Тоді буковинське рок-життя взагалі існує?

Про рок в Чернівцях можна влаштувати довгу і сумну розмову. Я дякую, що у нас завжди є паби "RePublic" і «VYO». Тільки там можна виступити гуртам середнього рівня, лише вони дають таку можливість. Але справа в тому, що люди стали менше ходити на концерти. Якщо концерт не в центрі, то добратися до нього їм просто ліньки. Зараз організувати в Чернівцях десь концерт - це просто не рентабельно, ти попадаєш в свої гроші. Це маленька доля того бюджету, який має бути вкладений. Немає залу, де проводити концерти. Раніше виділялися кошти з бюджету, проводились багато фестивалів на Соборній площі, прості концерти до «Дня молоді», наприклад. Зараз навіть на «День міста» рідко можна побачити хороші гурти середнього рівня. Мало упору на молодіжні концерти. Ми дуже хотіли і хочемо організовувати концерти для студентів, шукали довго зал. Є у них «Контакт», я у них один раз акустичний концерт проводив. Але за концерт з усією бандою ми не спромоглися домовитися. Усе впирається в те, що хочеться вийти в нуль, а це неможливо, тому що є апаратура і перевезення. Ми навіть не говоримо про гонорари. Нам цікаво робити заходи заради ідеї. Щоб люди приходили, слухали та насолоджувались атмосферою. Фестивалі – це взагалі супер. Але, на жаль, у нас їх немає. В інших містах теж інколи сутужно, і часто сутужно. Але краще, ніж в Чернівцях - це точно. У нас у місті, якщо порівнювати будь-яку західну область, немає потужного музичного фестивалю. У нас «Obnovafest» є, вони стараються, але, звичайно, це не «Файне місто Тернопіль», не «Zahidfest» і т.п. Чому так, я не знаю, але треба з цим щось робити. Раніше це трималося на спонсорах, але зараз вони не вбачають в цьому вигоди. Ми все одно намагаємося працювати на виїзд. Тому що ти станеш відомий у себе, коли станеш десь відомим. Це правило працює дуже чітко. Мені за місто сумно, хотілось, щоб воно розвивалось.

Вашому гурту близько 6 років. Альбом у вас тільки один - «Шалене життя»?

До цього ми записали міні-альбом, він також називався «Шалене життя». Потім ми перезаписали, окрім однієї пісні «Береги». Вона настільки класно вийшла, що ми її залишили у такому вигляді. Буде можливість перезаписати цю пісню, то це буде у супроводі з симфонічним оркестром. В альбом увійшло 12 пісень. Після цього випустили ще декілька синглів. Ну а зараз працюємо над новим матеріалом.

Напевно, процес створення пісні дуже інтимний. Треба налаштуватися, знайти натхнення. І тільки тоді вийде крута пісня. До речі,  які найуспішніші пісні? Ви самі їх пишете?

Пишу пісні сам. Але за звучання кожного інструмента в музиці відповідає та людина, яка грає на ньому. Найбільш успішні пісні - це «Твоя Врода», «Ти називаєш це місце раєм». Коли ми випустили перший сингл, нам почали писати з різних областей щодо транслювання пісні на радіо,  другий трек ми записали з діджеєм. І він теж розійшлася на радіо дуже добре.

Як ви розумієте, що пісня зайшла?

Набагато кращий орієнтир, коли до тебе на вулиці підходить людина і каже: «Я чув вашу пісню! Вона «офігєнна»».

Невже за 6 років не зняли кліп? У чому проблема?

Кліпи треба знімати. Ми в першу чергу хотіли зняти на пісню «Твоя врода». Але справа в тому, що на це треба відповідні фінанси і відповідних людей. Гроші ми не могли собі дозволити, коли записували альбом. Але тепер ми шукаємо людей. І є одна команда, ми подивимось, що з цього вийде. Плануємо записати кліп на «Твоя врода». Хочеться знімати якісне відео, а не викладати в інтернет будь-що.

Які плани на майбутнє?

Над кліпом працюємо, а там буде видно. Хочемо відновити свої гастролі по фестивалях. Шукаємо собі саундпродюсерів.

Що для вас означає бути музикантом?

Для мене бути музикантом - це написати такі пісні, які можуть зачепити, і викликати емоції. Я хочу змінити людину, щоб вона зрозуміла, що ми живемо тут і зараз. 

 Автор: Юлія Хром