Новомодне слово «бранч» все частіше лунає з екранів та з`являється у меню ресторанів.
За легендою, творцем цього поняття є ніхто інший як Льюїс Керрол. Вважають, що саме він запропонував ректору Оксфордського університету започаткувати пізній сніданок по недільних днях для викладачів та студентів.
Чудова традиція швидко поширилась на Кембрідж, потім - усією Британією, а дещо пізніше й Америкою (туди її повезли шукачі скарбів у часи золотої лихоманки).
У США бранч став навіть більш популярним, ніж на батьківщині, і повернувся до Європи за часів другої світової війни – разом із американськими солдатами.
Сучасне значення слова дещо змінилось. Якщо спочатку це був такий собі недільний сніданок, що поступово переходив у обід та сприяв тривалому невимушеному спілкуванню за столом, то сьогодні бранчем називають будь-який перекус у першій половині дня (як правило близько 11-ї години).
Погодьтеся, сама ідея нам добре знайома під назвою «другий сніданок», «перекус» чи просто «попити чаю». З точки зору раціонального харчування такий прийом їжі цілком доречний, особливо, якщо зранку не вистачає часу на повноцінний сніданок, а обідня перерва доволі пізня. Адже завеликий проміжок між прийомами їжі викликає надмірне почуття голоду і змушує нас їсти швидше і більше, отже, як наслідок, ми переїдаємо.
Читайте ще: Як харчуватися восени, щоб не погладшати: кілька порад
«Але є важлива умова: не варто вживати у якості бранчу цукерки або солодкі напої (чай, каву, тощо). Справа в тому, що ці продукти містять багато так званих простих вуглеводів (глюкоза, сахароза тощо). Ці цукри дуже швидко засвоюються (починаючи всмоктуватись ще у ротовій порожнині) і викликають швидке і суттєве зростання рівня глюкози крові. У відповідь на це підшлункова залоза викидає в кров велику кількість інсуліну, а також починає активно виділяти травні ферменти, адже сприймає таку гіперглікемію як ознаку значного прийому їжі, - пояснює Олена Коротун, асистент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, доцент кафедри гігієни та екології БДМУ. – Натомість об’єм з’їджених солодощів невеликий, тому через годину після такого перекусу людина почувається навіть більш голодною: масивний викид інсуліну призводить до гіпоглікемії, та порожній шлунок посилає мозку сигнал голоду. Крім переїдання та зайвої ваги, таке харчування є фактором ризику розвитку цукрового діабету другого типу, оскільки регулярне підвищення рівня інсуліну крові призводить до зниження чутливості рецепторів. Тому солодощі та цукерки – це десерт. Тобто їх варто вживати наприкінці прийому їжі та у обмежених кількостях, а не як самостійний прийом їжі».
У якості бранчу медик радить обрати продукти, що містять клітковину, яка перетравлюється довше та уповільнює зростання рівня глюкози у крові, наприклад, овочі, зернові або тост.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами