Панічна атака – це раптовий стан інтенсивного страху, коли серце починає працювати, наче відбійний молоток, дихання збивається, з'являються запаморочення та відчуття загрози життю, навіть якщо людина цілком здорова. Про це пише Медіа агентство АСС з посиланням на УП Життя.
За оцінками дослідників, до третини людей хоча б раз у житті переживають такий епізод.
Коли людина відчуває реальну або уявну загрозу, таламус миттєво передає сигнал до мигдалеподібного тіла, яке запускає реакції тривоги та уникнення небезпеки. Амігдала передає повідомлення до гіпоталамуса, а той активує наднирники, що викидають у кров адреналін і кортизол.
«Ми переходимо на автоматичну частину себе. Свідомий розум не контролює ситуацію», – пояснює клінічний психолог доктор Рід Вілсон.
У цей момент організм працює так, наче готується до небезпечної зустрічі: розширюються зіниці, пришвидшується серцебиття та дихання, думки звужуються до пошуку загрози, а кров відливає від пальців рук і ніг до життєво важливих органів.
Науковці наголошують, що паніка виникає не лише через зовнішній страх.
Клінічний нейропсихолог доктор Джастін Файнстайн зазначає, що напад може спровокувати й реакція на внутрішні тілесні відчуття, зокрема відчуття браку повітря.
Це пояснює, чому інколи панічні атаки починаються «нізвідки». За словами дослідника, амігдала інколи не активізує страх, а навпаки – пригнічує дихання, намагаючись «заспокоїти» організм.
Так виникає амігдально-спричинене апное – мимовільна затримка дихання, яку людина навіть не помічає.
«Мигдалеподібне тіло може повністю зупинити ваше дихання, і ви навіть не усвідомите, що перестали дихати», – каже він.
Якщо такі короткі затримки дихання повторюються багато разів протягом дня – через стрес, поспіх, перенавантаження – рівень CO₂ у крові підвищується.
Хеморецептори, які контролюють газовий баланс у крові, сприймають це як сигнал небезпеки та запускають панічну реакцію.
«Хеморецептивна система – ключова частина панічних атак», – додає Файнстайн.
Фахівці радять звертати більше уваги на те, як ви дихаєте, та тренувати усвідомлене дихання.
«Щоб рівень CO₂ був посередині діапазону, на який налаштовані хеморецептори», – пояснює дослідник.
Наші новини є у Facebook
Також можуть допомогти зменшення вживання кофеїну, достатній сон, фізична активність і практики майндфулнес (медитації та подібні).
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами