Відоме нам як "День дурня" свято 1 квітня популярне у багатьох країнах світу, в кожній з яких його святкують по-різному.
Незважаючи на те, що День сміху святкується зараз у всьому світі, він ніде не є офіційним вихідним.
Українські Новини зібрали найцікавіші традиції та забави, пов'язані зі святом 1 квітня.
В Ісландії є звичай обманювати 1 квітня, причому він існує з дуже давніх часів і навіть нібито введений самими богами. Цей звичай поширений у Данії, Швеції, Норвегії та в багатьох інших країнах.
Індіанці в квітні, який вони вважали першим місяцем року, святкували день народження богині Сіти. Під час свята влаштовували сценічні вистави, у яких індійці жартома обманювали одне одного.
Першу письмова згадка про свято 1 квітня як "День усіх дурнів" було знайдено в англійській літературі й датується XVII століттям.
Правда, вважається, що у Франції він існував із 1564 року. Справа в тому, що при введенні нового календаря, Новий рік змістився із 25 березня на 1 січня. Однак перш ніж нововведення перемогло багатовікову звичку минули роки, і велика кількість людей продовжували обмінюватися привітаннями та подарунками в останній день колись новорічних свят – 1 квітня. Інші ж сміялися над ними й називали "квітневими дурнями" або "першоквітневими рибами". В наші дні французькі кондитери виставляють у вітрини величезних шоколадних риб, а дітлахи намагаються прикріпити до спин товаришів паперових рибок.
У Англії та британських колоніях Григоріанський календар увели 1572 року, а в Шотландії – 1600. Результат виявився таким самим, що і у Франції. Тільки тут свято назвали All Fools` Day, тобто Днем усіх дурнів. Незабаром колоністи експортували цю традицію до Північної Америки та Австралії.
В Англії існує ціле місто дурнів – Гоуфам. У давні часи англійські королі могли оголосити власною землею будь яку територію, де ступила їх нога. А в місті Гауфам громадяни вирізнялися кмітливістю і спритністю і вирішили вони обдурити короля і не платити податки. Ця подія сталася 1 квітня у незапам'ятні часи.
Найбільш популярними жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу прив'язаний гаманець чи аркуш паперу з написом "дай мені штурхана" на спині товариша. Також з моди не виходять телефонні розіграші.
А шотландці святкують День сміху цілих два дні - 1 та 2 квітня. У них свято називається "Днем зозулі". У перший день шотландці жартують так само, як і в усьому світі.
А ось другий день свята, День хвоста, вже стосується лише певної частини тіла, тієї, що нижче спини. І жарти більш витончені. Шотландці старанно підкладають на стільці близьким друзям і рідним пластмасові кнопки, прив'язують нижче талії (за місцем розташування хвостів) різнокольорові стрічки.
У німців здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого не можна принести. Цей жарт називається in den Aprill schicken – "посилати кого-небудь у квітень" (обманювати), а той, кого обманюють, одержав назву Aprilnarr.
Наприклад, діточок розігрували, посилаючи їх в аптеку за пташиним молоком, зозулиним маслом або комариним жиром. Всіх, кого вдалося розіграти, німці називали Aprilnarr, тобто, квітневим дурником.
У чехів і словаків теж існує вираз: Poslatі koho z Aprіlem. Цей же звичай відомий також у Польщі та Литві під назвою Primaprilis. Є підстави вважати, що прийшов цей звичай до Європи від римлян разом із самою назвою місяця і що раніше він був частиною якогось таємничого язичницького звичаю під час святкування.
Вважається, що в Україну свято 1 квітня прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII століття. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою – одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської – святої, день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня.
Джерело: ukranews
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
