У Чернівецькому національному університеті на факультеті історії, політології та міжнародних відносин обговорювали трагічну дату в урочищі Варниця (с. Біла Криниця).
Українські та румунські історики і політологи зазначали, що цю трагічну подію сьогодні мають спільйно досліджувати Україна і Румунія.
1 квітня у селі Біла Криниця об 11.30 біля пам`ятного знаку загиблим під час трагічних подій 1941 року відбудеться відправляння панахиди , в якій братимуть участь представники Генерального консульства Румунії у Чернівцях, українські владники.
Для довідки: У березні 1941 р. в селах Глибоцького та Сторожинецького районів, розташованих вздовж річки Сірет, НКВС поширив чутки про те, що 1 квітня радянсько-румунський кордон буде відкрито і можна буде спокійно перейти його. Люди повірили. 1 квітня 1941 року сформувалася колона з 3 тис. осіб - чоловіки, жінки, літні люди і діти. З хрестами, іконами та хоругвами в руках вони направилися до Глибоцького райвиконкому за дозволом на перетин кордону. Після остаточної відмови дати дозвіл на виїзд до Румунії громадяни румунської національності з Верхніх і Нижніх Петрівців, Купки, Широкої Поляни, Просіки і Карапчева таки рушили в напрямку кордону. В урочищі Варниця, неподалік села Біла Криниця, приблизно в 3 км від румунського кордону, їх зустріли кулеметним вогнем радянські прикордонники. Тікаючих доганяли вершники і стинали шаблями.
Після різанини поранені були прив'язані до хвостів коней і перенесені до 5-ти попередньо виритих ям, де вони були поховані, деякі все ще живі. Місцеві жителі розповідають, що два дні і дві ночі там рухалася і стогнала земля. Кілька “щасливчиків” було заарештовано Глибоцьким НКВС, але врешті-решт, після жахливих тортур їх заживо закопали на місцевому єврейському кладовищі.
Фото: Марін Герман
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
