Понад тисячу років тому відбулася важлива подія, яка змінила хід історії, ціннісні орієнтири й визначила долю багатьох поколінь українців. Йдеться про хрещення Київської Русі, пише ІА АСС з посиланням на Уніан. Цього року Україна святкуватиме вже 1032-гу його річницю.
День Хрещення Київської Русі щороку відзначається на державному рівні. Датою свята обрано 28 липня – адже саме цього дня православний світ вшановує пам’ять рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича. Він, як відомо, не лише сам навернувся до християнства, а й посприяв тому, що воно стало державною релігією Київської Русі.
Утвердження християнства на Русі – це тривалий і складний процес, що розтягнувся в часі на багато століть. Так, першою правителькою Русі, яка офіційно прийняла християнство, була княгиня Ольга. Відбулося це, за різними джерелами, у 955 або 957 році під час паломництва княгині Ольги до Константинополя. Там вона прийняла хрещення з ім’ям Олена від самого Константинопольського Патріарха, а хрещеним батьком став імператор Костянтин VII Багрянородний.
Читайте наші новини в Instagram
Княгиню Ольгу вважають покровителькою православної віри. Завдяки її діяльності на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести й знищувати язичницьку символіку. Однак її діяльність не знаходила підтримки і розуміння у її найближчому оточенні. Продовжити справу княгині Ольги – хрестити Київську Русь й проголосити християнство державною релігією – зміг лише її онук князь Володимир Великий.
Прийшовши до влади князь Володимир зрозумів, що для зміцнення держави та її престижу потрібна нова віра. Тому перед хрещенням Київської Русі князь Володимир Святославович проаналізував кожну з релігій і віддав перевагу християнству.
Існує багато версій щодо часу та місця хрещення самого князя. Найімовірнішою датою є 988 рік. А щодо місця, то найчастіше називається Херсонес, хоча це міг бути і Київ. Згідно із літописом, улітку 988 року князь Володимир Святославович був охрещений у церкві св. Іакова в Херсонесі й одружився з сестрою візантійського імператора Анною. Наприкінці літа він з дружиною повернувся до Києва і наказав усім прийняти нову віру, а поганських ідолів скинути у Дніпро.
Масове хрещення киян, як оповідає літопис, відбувалося у водах річки Почайна, притоці Дніпра. Після цього християнство стало державною релігією Київської Русі.
Загалом християнізація Русі проходила поступово. До того ж не всюди цей процес відбувався без опору, як у Києві. Наприклад, на півночі Русі, де християнство було перед тим менш поширене, впровадження нової релігії було зустрінуто вороже, і новгородців довелося хрестити силою. Літопис та інші джерела також згадують про доволі тривале збереження елементів язичництва у народі.
Із прийняттям християнства Київська держава, згідно з тодішніми уявленнями, ніби очистилася від скверни й ставала частиною світової християнської спільноти, особливо тісно зблизившись з Візантією – найбільш розвинутою державою тогочасної Європи.
Християнство стало потужним поштовхом для розвитку освіти й культури. Набуло поширення запозичене з Візантії мистецтво, а також писемність і писемна література. На території держави почали відкриватися школи, а у Києві було збудовано головний храм Русі, присвячений Богородиці, котрий більш відомий як Десятинна церква.
Читайте також: Спека та гроза: прогноз погоди на 28 липня
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
