«Станом на 24 лютого 2023 року вже 48 медійників загинули в Україні внаслідок російської збройної агресії. З них вісім - під час виконання журналістської діяльності, 27 загинули як учасники бойових дій та 13 - унаслідок російських обстрілів або катувань», - ідеться в повідомленні.
ІМІ зафіксував 35 випадків обстрілів журналістів з боку росіян. Щонайменше 17 журналістів дістали поранення під час виконання своєї професійної діяльності. Зокрема внаслідок російських обстрілів журналісти зазнавали контузій, переломів і поранень кінцівок та осколкових поранень.
Також зафіксовано 21 випадок захоплення та викрадення журналістів російськими загарбниками. Викрадення та захоплення журналістів сталися в п’яти регіонах: Київщина, Запоріжжя, Херсонщина, Луганщина та Харківщина. Найбільше викрадень журналістів (9) росіяни скоїли на Херсонщині. Досі залишається в полоні російських загарбників журналіст інформаційного агентства УНІАН Дмитро Хилюк.
Протягом року з початку великої війни росіяни 16 разів обстріляли телевежі, які є цивільними об’єктами. Це спричинило повне або тимчасове зникнення телевізійного та радіомовлення в дев’яти регіонах України.
Крім того, ворог захопив редакції щонайменше 25 українських медіа для цілеспрямованого поширення своєї агресивної пропаганди на захоплених територіях України.
«Внаслідок широкомасштабного російського вторгнення щонайменше 233 медіа припинили повністю або частково свою діяльність. Медіа змушені були закриватися через прямі погрози з боку російських окупантів, захоплення редакцій, неможливість працювати в умовах тимчасової окупації, руйнування приміщень редакцій та фінансову кризу, спричинену російською війною», - ідеться в повідомленні.
Протягом року росіяни також вчиняли численні DDoS-атаки (43 випадки) на сайти українських онлайн-медіа, які висвітлюють війну росії проти України. Серед інших російських кіберзлочинів - сайти медіа «ламали», змінювали новини на російські маніфести, розміщували на них російську символіку чи заклики здатися. Зафіксовано фішингові атаки на українські редакції та журналістів.
Також ІМІ зафіксував 67 випадків погроз журналістам та редакціям, як центральних, так і регіональних медіа. Якщо спочатку загарбники фізично погрожували (приходили додому до журналістів чи до їхніх батьків), то згодом погрози перемістилися в інтернет-простір (розсилали електронні листи з погрозами кримінального переслідування, ув'язнення, тортурами, допитами та застосуванням ядерної зброї).
Наші новини є у Facebook
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами