Що символізують трави, які використовують на Зелені свята

Трійця – це перше велике свято літнього циклу обрядовості й, звісно, наші предки не могли залишити його без рослин-символів. У цей період вся зелень буяє найдужче – звідси назва «Зелені свята», яка тепер об’єднує багато сенсів, народних вірувань та релігійну історію в єдиний цикл святкування. Про це пише Медіа агентство АСС з посиланням на УП Життя.

Сучасна церква не має особливого чину освячення трав чи молитви на свято П’ятидесятниці , однак традиція освячувати зілля на Трійцю таки існує. Це не обов’язкова практика, а скоріше благочестива традиція: тож кожен збирає букет трав за власними вподобаннями.

Які трави шанували найбільше і могли святити

Серед найбільш шанованих рослин – любисток, материнка, чебрець, медунка, полин, деревій, звіробій та ще багато інших. Народна увага до цих трав пояснюється їхніми властивостями та пов’язаними з цим зіллям легендами.

Степан Килимник у своїй праці «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні» пише: кожна рослина мала свій глибокий символізм. З огляду на це жінки обирали, що садити на квітниках, та які трави збирати напередодні Трійці.

Цікавий факт від історика: Килимник зазначає, що квітників перед хатою, як досі поширено в українських селах, в давнину не було. Квітками опікувалися переважно дівчата й садили їх у тихому загородженому місці, щоб там не ходили ані собаки, ані кури. Називали такий квітник городчиком.

Медіа агентство АСС є в Instagram

Раніше кожна родина на свято збирала окремий список квітів та зілля, складений з огляду на потреби.

Степан Килимник у своїх експедиціях з розповідей старожилів записав такі значення та символіку поширених трав:

- Любисток – символ любові та злагоди;
- Калина – образ вірності, невинності, туги в розлуці;
- Полин – оберіг від відьомства та чортівні;
- Татарзілля (лепеха) – чарівне зілля, оберігає від русалок, потерчат, злиднів;
- Шальвія (шавлія, сальвія) – образ туги;
- Материнка – символ материнської любові та здоров’я дітей;
- Чебрець (Богородична трава) – спокій родини та, як і материнка, здоров’я дітей;
- Барвінок – символ добрих духів, дівочої краси;

- Конвалія – лікувальні квіти для серця;
- Кривавник, деревій, липовий цвіт, шипшина – лікувальне зілля;

З огляду на ці значення стає очевидним, чому дітей купали в чебреці та материнці, калину садили біля дому, до букетів, які освячували в церкві часто додавали полин та барвінок, а лепехою і досі у багатьох регіонах встеляють долівку на Зелені свята.