Водночас показник нещасливих українців знизився, порівняно із довоєнним – 13% проти 15% у грудні минулого року. Найвищий показник щасливих людей – на заході України – 77% проти 4% тих, хто не вважає себе такими. У центральній Україні – 68% проти 15%; на півдні – 62% проти 15%; на Сході – 59% проти 22%. При цьому самооцінка щастя є високою й серед внутрішніх переселенців (64% проти 17% таких, що не вважають себе щасливими) – людей, які евакуювалися із зон активних бойових дій, виїхали з окупації. Багато з них могли втратити житло.
«Навіть серед внутрішньо переміщених осіб ми бачимо, що більшість вважають себе щасливими. Це є ще одним свідченням єдності та міцності українців у відсічі ворогу», – наголошують у КМІС.
Також опитування показало, що в Україні серед чоловіків (71%) показник щастя вищий, ніж серед жінок (65%). При цьому кількість нещасливих людей серед них однакова – по 13%.
Крім того, згідно з дослідженням, показник щастя все-таки залежить від віку: якщо серед молодих людей (18-29 років) щасливих нарахували 79%, то серед людей старшого віку (від 50 до 70 років) – в середньому 61%. Найбільше людей, які вважають себе нещасливими серед тих, кому від 50 до 59 років – 17%. Серед молодих людей – всього 4%.
Наші новини є у Facebook
У КМІС аргументують важливість даного опитування тим, що самооцінка щастя є одним із важливих суспільних індикаторів самопочуття населення і непрямим індикатором «міцності» на тлі складного воєнного періоду.
«Принципово важливо, що показник практично не змінився і в цілому, і серед окремих категорій населення. Навіть серед внутрішньо переміщених осіб», – наголошують в інституті соціології.
Опитування проводили 7-13 вересня 2022 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Загалом у дослідженні взяли участь 1025 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). До вибірки не включалися жителі тимчасово окупованих територій України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після початку повномасштабної війни.
