Європа втратила майже 1 трлн доларів через зростання цін на енергоносії

Про це пише Медіа агентство АСС з посиланням на УНН.

Після цієї зими регіону доведеться поповнювати запаси газу практично без постачання з росії, що посилить конкуренцію за танкери палива. Очікується, що навіть з появою нових потужностей для імпорту зрідженого газу ринок залишиться "напруженим" до 2026 року, коли стануть доступні додаткові виробничі потужності зі США та Катару. Це означає відсутність перепочинку від високих цін.

За даними брюссельського аналітичного центру Bruegel, хоча уряди змогли допомогти компаніям і споживачам впоратися з більшою частиною удару, надавши допомогу у розмірі понад 700 мільярдів доларів, надзвичайний стан може тривати роками. В умовах зростання відсоткових ставок та ймовірного економічного спаду підтримка, яка пом'якшила удар для мільйонів домогосподарств та підприємств, стає дедалі недоступнішою.

Отримуйте новини в Telegram

Приблизно 1 трильйон доларів, розрахований Bloomberg на основі ринкових даних, є загальною сумою дорожчої енергії для споживачів і компаній, частина якої, але не вся, була компенсована пакетами допомоги.

Через обмежену пропозицію підприємства та споживачів попросили скоротити використання. За даними Міжнародного енергетичного агентства, ЄС вдалося скоротити попит на газ на 50 мільярдів кубометрів цього року, але регіон, як і раніше, стикається з потенційним дефіцитом 27 мільярдів кубометрів у 2023 році. Це передбачає, що російські постачання впадуть до нуля, а китайський імпорт ЗПГ повернеться до рівня 2021 року.

Основним джерелом трубопровідного газу з росії до Західної Європи був «Північний потік», який був пошкоджений внаслідок диверсії у вересні. Регіон, як і раніше, отримує невелику кількість російських поставок через Україну, але сильні обстріли кремлем енергетичної інфраструктури ставлять цей маршрут під загрозу. Без цієї газової лінії заправка сховищ буде утруднена.

Завдання полягає в тому, щоб знайти баланс між підтримкою роботи заводів та опаленням будинків у найближчій перспективі, не пригнічуючи при цьому стимули для інвестицій у відновлювані джерела енергії, які широко розглядаються як найстійкіший вихід із енергетичної кризи.