Лід на вершинах об'єктів танутиме незалежно від того, чи боротимуться з глобальним потеплінням. До списку об'єктів ЮНЕСКО входять 50 локацій, на яких знаходиться 18,6 тисячі льодовиків. Вони всі можуть зникнути.
Це майже 10% льодовиків Землі, які розташовуються у туристичних місцях чи регіонах, священних для місцевих жителів. Вони втрачають 58 мільярдів тонн льоду щороку, що еквівалентно загальному річному обсягу води з Франції та Іспанії.
Попри те, що додаткове танення певною мірою врівноважує інші наслідки зміни клімату (наприклад, запобігає висиханню річок у хвилі спеки), воно швидко досягає критичного порогу.
Список локацій, льодовики яких можуть зникнути до 2050 року:
Гірканські ліси (Іран);
Національний парк Дурмітор (Чорногорія);
Національний парк Вірунга (Демократична Республіка Конго);
Мальовничий та історичний район Хуанлун (Китай);
Єллоустонський національний парк (США);
Національний парк/природний ліс Маунт-Кенія (Кенія);
Піренеї Мон-Пердю (Франція, Іспанія);
Національний парк гір Рувензорі (Уганда);
Плато Путорана (росія);
Swiss Tectonic Arena Сардона (Швейцарія);
Національний парк Наханні (Канада);
Національний парк Лоренца (Індонезія);
природна система заповідника Острів Врангеля (росія);
Національний парк Кіліманджаро (Танзанія);
Йосемітський національний парк (США);
Доломітові Альпи (Італія);
Незаймані ліси Комі (росія).
Інші льодовики ще можна врятувати, якщо викиди парникових газів різко скоротити, а глобальне потепління обмежити на рівні 1,5°C, попередила ЮНЕСКО у своїй доповіді. Водночас у світі залишається все менше місць, достатньо холодних для того, щоб льодовики справді виростали.
