Їсти вербові котики та саджати вербу на городі: що робити у Вербну неділю

Від Вербної неділі до Великодня – один тиждень.

За християнським вченням саме за тиждень до Великодня  Христос в’їжджав до Єрусалиму на ослику, і люди вітали його пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками.

Цього дня освячують галузки верби.  За народними віруваннями, після освяченні вербових гілок треба якнайшвидше дістати "котики" і тут проковтнути кілька - "щоб горло не боліло".

Також за українським звичаєм господарі, повертаючись із церкви з свяченою вербою, не заходили до хати, а відразу ж садили кілька прутиків на городі, "щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток".  Решту гілочок верби  несли до хати і ставили на покуті під святими образами.

 Якщо ж, повернувшись із церкви, господар побачив когось із рідних, хто пропустив богослужіння, його  били свяченою вербою, примовляючи:

Не я б'ю - верба б'є,
За тиждень Великдень,
Недалечке червоне яєчко!

Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!

Освяченій вербі приписують магічну силу. Коли вперше навесні виганяють худобу на пасовисько, то лише свяченою вербою - "щоб нечисть не чіплялася до тварин". Більше того, галузки такої верби викидають на  вулицю під час граду, щоб вони уберегли врожай.