Що очікувати від цієї статті?
Розповім, як вперше складала екзамени за кордоном, як пройшла кінцева магістерська сесія на факультеті іноземних мов і про свої канікули вдома.
Нагадую тим, хто вперше читатиме мою історію: я зараз навчаюся на магістратурі в м. Мец (Франція) на напрямі лінгвістика та дидактика. Пари тривали приблизно з кінця вересня до середини листопада й опісля почалася сесія.
Чим відрізняється цей процес тут?
З моїх 13 предметів лиш в 4 були певні контролі до екзамену, в основному майже 3 місяці була начитка й обговорення матеріалу, а в кінці – письмовий іспит.
Але і тут є свої «але»: немає білетів із питаннями, котрі ти можеш опрацювати до контролю, є лише твій зошит з нотатками та маркер, котрим ти виділяєш все, що написав, бо гадки не маєш, про що тобі доведеться писати свою «баладу». Контролі були у вигляді певної розробки з дидактики або опрацювання розділу з книги Умберто Еко, котрі ти показуєш у power point та коментуєш перед групою, стараючись, щоб всі все зрозуміли й менше запитань вкінці.
Сесія була б не така стресова, якби ще паралельно я не писала магістерську роботу: «Зіставний аналіз перекладацької стратегії вилучення та додавання при перекладі». Насправді, я можу пояснити що і до чого, навіть якщо ти не задумувався, що перекладацький процес часом цікавіший, ніж гра престолів чи гострі картузи.
Так от, часом при перекладі перекладач стикається з такими реченнями, де ті чи інші слова і, навіть, словосполучення є вже ту мач, тобто вони є смислово надлишковими. А іноді навпаки, автор таку вже закрутить гру слів, що там діє ціла бригада швидкої допомоги перекладачу: Lingvo, Google Translater, Reverso – і не кажіть там собі, що гугл – туфта, його обновили й він вже не «моя твоя не розуміти», але, все ж, на 100% я йому не довіряю.
Так от, можна ще вводити словосполучення в гугл і його показує в різних текстах або, по-нашому, «контекстах» і ти ширше і глибше поринаєш в суть виразу та його значення.
Тож, коли трапляється такий кастет (від фр. «ламати голову» ну або головоломка), то можна застосувати прийом вилучення, АЛЕ не можна «вирізати» все незрозуміле, бо тоді оригінал втрачає свою самобутність і перекладач стає автором, точніше схибленим з Техаської різні бензопилою.
Чому не пластичним хірургом? Бо якщо брати й вилучати (читай «вирізати») все, без розбору, то буде халепа, але і не варто додавати багато «відсєбятини». Варто довіряти автору, адже, пояснивши все, ти не залишиш ніц для роздумів і запеклих обговорень до пізньої ночі!
Магістерську свою я люблю, як ти зрозумів, і вважаю, що тема більш, ніж цікава, але ще кілька слів про Францію.
Сесія пройшла швидко, за 2 тижні, й залишилися ще 6 предметів на онлайн здачу. Мінус письмових іспитів полягає, на мою думку, в тому, що «написане пером – не вирубаєш сокирою», але багато кому так легше, бо не дуже люблять усну відповідь. До речі, вже от лютий, а я досі не знаю більшої частини оцінок за іспити, котрі склала в грудні.
О, забула, в мене є ще топ подарунків для рідних:
1. Жінки люблять запашне тверде мило і сир, вино.
2. Чоловікам можна сміливо брати гаманець/пояс (але не рандомні якісь, тут вже треба знати, що в них є одна спільна улюблена топова марка..))
З. меншими братами й сестрами в мене є лайфхак: знати, який мультик любить і точно не прогадаєш – маска Бамблбі з трансформерів і ти найкраща сестра)
4. Домашні улюбленці теж потребують презенту! Закордонний корм, ніштячки всякі, але багато не брати, бо часом їм не вгодиш…
5. Дівчатам я одного року дарувала спідню білизну ще (зараз краще сертифікати).
6. Ну і те, чим можна потішити абсолютно будь-кого: шкарпетки! На эту і на цю одягну я по носку, як то кажуть.
7. Безалкогольний напій на свято! Я взяла шампанське і воно знадобилося на всі 100%.
8. А, і на зимові свята можна дарувати оригінальні ялинкові прикраси чи різдвяний декор для дому.
Це я просто між іспитами бігала докупляла то все, згадалося.
Так от, про сесію в ЧНУ: я не сильно втішена нею, після приїзду не раз чула про «недопуск», «виженуть», а на держіспиті з другої іноземної (англ) спостерігала яскраві реакції викладачів на усні відповіді студентів. Мені теж «перепав» той коктейль із закочування очей, причмокування і вздохів. Я б написала, що thanks for nothing, але після бійки кулаками не махають. Захист пройшов майже так само, але мені пощастило не спостерігати тих вправ для очей і розминки губ та дихання. Тож, магістерська захищена, диплом, завіса. І ще на фоні салюти.
Проте, я б хотіла подякувати моєму науковому керівнику Стефурак Олені Валеріївні, котра не лише відкрила мені світ вилучень і додавань, а й разом з нею ми власноруч класифікували ці прийоми і, на мою думку, зробили цікаву роботу!
За місяць вдома я не встигла лиш побувати в Чернівцях: на наступний день після захисту я вже була в Києві на семінарі з бразильського джиу-джитсу у Паши Столяра, чорного поясу з Австралії, в котрого я була востаннє в серпні.
(Збірна COPACABANA UKRAINE на семінарі Павла Столяра в Києві, 30 грудня 2017)
Перед Різдом я катнулася в Львів проборотися і поспілкуватися із колегами по джиу, а потім багато була в Кам’янці-Подільському і трошки в Чернівцях. Дома я тренувалася по важкій атлетиці та джиу, бо у Меці, на жаль, достойного представлення боротьби немає, як і штанги, через що моє проживання у великій мірі є нестерпним, адже в не сезон змагань я мала 6 тренувань, а в сезон - 8. Дві сторони медалі, як я люблю останнім часом казати й писати.
(COPACABANA CHERNIVTSI, грудень 2017)
(COPACABANA CHERNIVTSI трошки більш усміхненіша, грудень 2017)
(COPACABANA CHERNIVTSI, грудень 2017)
З моменту повернення в Мец у мене здебільшого пригнічений настрій, адже за місяць вдома я встигла знову полюбити свої рідні Чернівці, ще раз закохатися в мого хлопця і відчути, як можна сумувати за рідними, дивлячись їм в очі, бо ти знаєш, що до від’їзду кілька днів…
(зліва направо: Я, Павло Столяр, Ігор Стояновський, Київ, 2017)
(Брат Женя і Кіт, Чернівці)
Як боротися з таким настроєм? Якщо раптом ти в такій ситуації, що все тлєн, біль і печаль-сльози, я рекомендую тобі такі ніштяки:
1. Займися здоров’ям, здай аналізи, пропий вітаміни, призначені лікарем і закінчи ти ті всі скраби/креми/гелі для душу і візьми нові. П. с. Хлопцям теж допомагає.
2. Дочитай книжки, які ти закинув, бо не було часу (не цікаві не читай, життя надто коротке, щоб читати нецікаві книжки й спілкуватися з тими, з ким не хочеш);
3. Повернися в зал, змусь себе, але візьми форму і піди повмирай від того, що ти мішок/патик. Повір, колеги дадуть тобі мотиваційний пендюль, перевірено на собі.
4. Напиши тій/тому, кому давно не писав через гординю свою/твою. Або відпусти той шіт й дай початок чомусь новому;
5. Прибери в шафі й викинь те, що точно, ну точно ж знаєш, що не вдягнеш і не прийде той день, що ти вирішиш, що це бомба джинси, щоб згадати та повернути 2007.
Така трохи сумбурна стаття вийшла, але чекай наступного випуску, бо буду розповідати, як святкувала китайський новий рік у моїх одногрупників зі Сходу. Як я собі казала у підлітковому віці – скоро весна, все ще буде…
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
