Олександр Бродецький розповів, які фемінітиви дратують людей

Точка зору Олександра Бродецького - доктора філософських наук, доцента кафедри культурології, релігієзнавства та теології ЧНУ імені Юрія Федьковича.

Про фемінітиви.

У нас у сприйманні цього багатьма наявна дещо хибна тенденція. Ті фемінітиви, які активно й усталено вживаються і в російській мові, таких людей не дратують і сприймаються як цілком доречні. Але якщо раптом деякі сміливі україномовні зважуються вжити фемінітиви щодо тих назв, щодо яких в російській мові фемінітиви не прийняті, то одразу чути крики: мовляв, це "неприпустимо", це "калічення мови" тощо.

Для таких людей, наприклад, фемінітив "учителька" сприймається як норма, бо є "учительница" і в російській. "Журналістка" для них норма, адже аналогічна форма є стандартною і для російської. "Піаністка" є в російській, отже, цей фемінітив вони цілком сприймають (і так далі).

Але от як хтось скаже, наприклад, "професорка" чи "авторка", чи "лікарка", чи "акторка", чи "депутатка", то їх це дратує, бо в російській фемінітиви щодо цих назв не вживаються. І байдуже таким людям, що це ті самі правила українського словотвору, що й у тих фемінітивах, до яких вони давно звикли. Треба нашим людям активніше відходити від оцінки всього крізь російську і постколоніальну мовну і ментальну призму.

А Ви як думаєте?