Друкопис програми "Суть Речей" від 6.04.2017
Запрошений гість: Начальник відділу з питань туризму обласної державної адміністрації Володимир Фурдига
Людмила Григорчук: У Міжнародному виставковому центрі у місті Києві нещодавно відбулася грандіозна і масштабна виставка, де представники кожної області України представляли свій край та запрошували відвідати його туристів. Чим приваблювали до Чернівецької області?
Володимир Фурдига: Зовсім недавно ми були в Києві і наша делегація велика була, складалася з 17-ти чоловік. Ми представляли Буковину і Чернівці. Нам приємно було, що біля нашого стенду було багато гостей. Не тільки наші, але й з Туреччини, Угорщини, з Грузії, були вперше з Білорусі. Це дуже приємно, що нами цікавляться. У нас є чим гордитися. Ми маємо що показати. Перше, це перлина Чернівців, гордість наша – це університет, вулиці наші, маршрути літературні, і підземні Чернівці, також ми представляли всю область. І Хутір Тихий, який є на Путильщині, це екологічно чистий край. Представляли ми Вижниччину зі своїм потенціалом, зі своїми маршрутами. Представляли і розказували про національні парки. Показували ми діяльність наших туроператорів. Зустрічі відбувалися різні, і про роботу екскурсоводів ми говорили, і круглі столи проводили. Це дуже позитивно, що ми спілкуємося, дізнаємося, як працюють в інших регіонах. Дізнаємося, обмінюємося досвідом і це дає величезний потенціал. Зараз літо вже. Схід хоче їхати на Захід. Захід хоче їхати на схід. Ми здружилися і спілкуємося з Херсоном. Там море, у нас гори. Вони багато хто не бачили гір і ми, коли розказували про наші гори, про наші ріки, про наш чудовий край, про наших людей, про нашу кухню, то вони дуже були зацікавлені і незабаром, я більш ніж впевнений, що багато хто приїде до нас. І , звичайно, наші люди, ми також розказуємо, показуємо в соцмережах фотографії, спілкуємося, кажемо, де які виставки, будь ласка, наші люди також будуть їхати на Херсонщину. Так само Закарпаття з нами. Ми хочемо обмінюватися, спілкуватися. І зустріч, яка відбулася між Закарпаттям, Львівською та Франківською областями, під керівництвом директора департаменту туризму та курортів Ліптуги Івана, то ми вже звернулися до Кабінету Міністрів, щоб відновити потяг – Ужгород-Чернівці, Чернівці-Ужгород. Це сполучить два туристичні регіони і дуже легко буде дістатися до Закарпаття і до Чернівців. Це питання, я думаю, зрушиться з місця, підтримка є в столиці, зацікавлені і в Львові, і в Франківську. Чим більше ми будемо обмінюватися, показувати, що у нас є, чим ми багаті. Турист приїхав сюди, а ми туди. Там курорти, у нас гори, у нас рафтинги, у них – теж.
Людмила Григорчук: Ми більше налаштовані на внутрішнього туриста, чи на зовнішнього, з-за кордону?
Володимир Фурдига: Ми запрошуємо і з-за кордону також, але більше налаштовані все ж таки на внутрішнього туриста. Нам треба більше рухатися, щоб ми пізнавали один одного. Якби ми більше спілкувалися, більше рухалися, то у нас не було би такої біди, яка у нас є на сході, війна. А це найбільший біль. Нам треба подорожувати. І дуже важливо було б, ми зараз обговорюємо, щоб на канікулах діти їздили безкоштовно, щоб вони подорожували і батьки не переживали за кошти. Щоб вони мали можливість більше пізнавати наш край, чудовий край Україна.
Людмила Григорчук: Раніше ми говорили, що простіше представляти для туристів не один регіон, а декілька, щоб разом з Кам’янець-Подільським, з Франківською областю презентувати спільні маршрути туристичні. Зараз ми потребуємо і далі допомоги сусідніх регіонів?
Володимир Фурдига: Я вважаю, що нам краще спільно працювати. Ми не можемо не співпрацювати. Ми багаті, але нам треба, щоб ми співпрацювали не лише самі, але з іншими областями. Обмінювалися, розробляли нові маршрути, велосипедні, піші, ті ж самі рафтинги. У нас такі рятувальники, як ні в кого. Вони працюють і на Франківщині, і в Закарпатті, ці всі рятувальники – вихідці з Буковини. І змагання, які відбувалися в січні місяці, показали, що Буковина, вона дуже має багато професіоналів талановитих.
Людмила Григорчук: Що гостей на туристичній виставці найбільше цікавило?
Володимир Фурдига: Ну, звичайно, Чернівці, де весь центр унікальний. Всі працюють у міській раді для цього. Ми маємо багато гостей. А ми тепер стараємося, щоб область також розвивалася, щоб більше було гостей. І в процесі роботи у нас на цей рік багато різноманітних заходів, які ми хочемо ввести, щоб це було у нас.
Людмила Григорчук: Чи правда, що саме фестивалі , акції, зустрічі, концерти, вони якраз є тою рушійною силою, щоб люди до нас приїхали, побачили, що у нас дуже гарно і потім приїжджали постійно, вже не лише на фестивалі?
Володимир Фурдига: Я також так вважаю. Заходів масштабних нам треба побільше. Зараз у травні буде вихід на Полонину. Буде на стадіоні імені Гусіва. Будуть заходи різноманітні, концерти, піша хода. Формат змінюємо, буде родзинка така, не скажу що саме, це секрет. Концерт буде дуже гарним. Будуть запрошені з інших областей люди, будуть запрошені наші митці. Будемо показувати, чим ми багаті, у нас є що показати. Включиться туристичний бізнес, щоб показати, що у нас є і чим ми багаті. Будемо робити все для того, щоб дороги були зроблені, хоч ямковий ремонт встигли зробити до початку заходу, щоб легше було добиратися. Це все спочатку у Путилі, наступний етап буде величезний фестиваль на Товматику, де наші купола. Це я вважаю, і мої колеги, ми над цим працюємо, ми впевнені, що воно дасть величезний потенціал для розвитку Путильщини. Ми просто розмалюємо купол під писанку. Це буде найбільша писанка в Європі, яку можна буде побачити з космосу і зробимо фестиваль і запросимо артистів. Будуть з Італії, з Москви наш українець, з Києва і з Львова. Зробимо концерт і ще буде німе кіно. З під світкою з усіх сторін, з різною кухнею, це має бути досить цікаво. І ми хочемо включити джіпінги. Це все у процесі роботи. Ми обговорюємо зараз, думаємо, як це зробити. Це все потребує коштів. І найвища гора Яровиця – 1574 метри. Ми йдемо на Говерлу, а не піднімаємося на нашу гору. Ми робимо так, щоб ми всі піднімалися на нашу Яровицю. Щоб Путильщина накінець почала розвиватися, показали, де вони багаті. Де ті вівці, де бринза, де бануш? З якої сторони не подивитися, там все є. Свіже повітря, край багатий. Для нашого туриста потрібен комфорт, щоб він мав де зупинитися і дати йому можливість розвиватися. А ми можемо запропонувати багато.
Людмила Григорчук: Але дороги там справді - біда. Встигнуть дорожники зробити з ними лад до Виходу на Полонину?
Володимир Фурдига: Ямковий ремонт вже почали, я думаю, що встигнуть. Спілкувався з «Хутором тихим», це екологічно чистий курорт. З прекрасними будиночками, з чудовим персоналом, кухнею, з розвагами. Вони навіть зробили будиночки, яким нема аналогів. Треба поїхати і подивитися, розказувати не буду. Але одна проблем – дістатися. Але якщо будуть приїжджати, то привезуть ще 10 чоловік. Нам треба над цим працювати.
Людмила Григорчук: Де треба ще допрацювати з дорогами? Наприклад Біла Криниця, туди непросто дістатися.
Володимир Фурдига: Восени ми виїжджали в Білу Криницю, були біля Собору, спілкувалися з людьми, які зацікавлені в тому, щоб розвивати цей напрямок. Були в музеї, які є при храмі. Дорога справді там не ідеальна, але там люди хочуть справді покращити інфраструктуру. Є ідеї, багато ідей, наприклад, можна зробити будиночки на природі, щоб люди могли поселитися там на деякий час і пожити з дикою природою. Дрова порубати, поле обробити.
Людмила Григорчук: Це тепер вже розвага.
Володимир Фурдига: Так. А Біла Криниця – це дуже перспективний напрямок, близько біля кордону. Треба рекламувати, показувати, турист буде їхати і буде говорити про це місце. І механізм тоді закрутиться і буде дорога. Там не геть погана дорога, їхати можна, але бажано було б краще. Якби ми там відкрили перехід до румунів. Була б співпраця двох сторін і я думаю, з часом, це зробиться.
Людмила Григорчук: Які ще напрямки вас непокоять?
Володимир Фурдига: Мене непокоїть Дністровський каньйон. Мало ми його розвиваємо.
Людмила Григорчук: Так, Бакота дуже розрекламована, а наша сторона Дністра не відома туристам.
Володимир Фурдига: Можна поїхати на Новодністровську ГАЕС, такого ніде нема. Проводяться екскурсії, можна пройтися і подивитися. Треба везти дітей, коли вони вивчають географію. Щоб вони бачили і запам’ятали на все життя, що є таке. Лише треба інфраструктуру розвивати
Людмила Григорчук: Немає зацікавлених людей чи тепер важко всім просто?
Володимир Фурдига: Важко всім, але поступово доходимо і до цього. Адже весь світ живе за рахунок туризму. Найбільше коштів входить в бюджет з туризму саме. Я вірю в те, що завтра буде краще. І за рахунок туризму і область, і Україна буде жити. Бо у нас є все. Зробити дороги, побудувати інфраструктуру, мати де відпочивати і щоб порядок був, щоб не кидали сміття, де-небудь. Щоб дивилися за тією красою. Бо річки у нас забруднені, викидають сміття.
Людмила Григорчук: Активний відпочинок розвивається на Дністровському каньйоні?
Володимир Фурдига: «Услад» - чудова база. Ми були влітку, дивилися базу, був об’їзд, то влітку, коли сезон, буквально 89% була заповнюваність готелю, для відпочинку там досить гарно. Звичайно, ті садиби, які є біля Дністра, бази, які там є, то вони наповнені.
Людмила Григорчук: Велосипедні маршрути?
Володимир Фурдига: Є велосипедні маршрути і по Хотинщині, є, розвиваються, але ми хочемо зараз, вивчаємо цю ситуацію, хочемо промаркувати, щоб більше велосипедних маршрутів у нас було. Дивіться, як Польща розвивається на велосипедних маршрутах і Львівщина також має різноманітні маршрути. Це дає результат. Ми займаємося цим напрямком.
Людмила Григорчук: Розкажіть про плани на цей рік, що ви хочете зробити, що вважаєте наднеобхідним?
Володимир Фурдига: Мушу відкрити Памір. Оце найважливіше для мене, що є. зробивши рекламу, ми очікуємо людей, вони побачать, що у нас є, то привезуть ще 20 своїх друзів. Там дуже великий потенціал. Інформації про нього є багато, але коли приїжджають по тих дорогах, не знають як дістатися туди, то дійсно, це антиреклама. Джамала зробила для нас гарну рекламу, коли знімала кліп у нас на Памірі. Ну і Яровиця також і Дністровський каньйон. Хочеться, щоб долучилися до роботи національні парки. Черемоський, Вижницький і Хотинський. З територією великою і потенціалом, вони досвідчені, хотілося щоб вони розвивалися більше. Багато маршрутів проходить через ці парки. Треба зробити там стежки, облагородити територію і буде дуже добре.
Людмила Григорчук: Як з фінансуванням на цей рік, не обділив туризм обласний бюджет?
Володимир Фурдига: Звичайно, я не задоволений сумою, але порівняно з минулим роком на 100 тисяч маємо більше. Було 300 а стало 400 тисяч гривень. Нам потрібен результат. Буде результат, то добавлять, думаю і буде у нас більше.
Людмила Григорчук: Цих коштів не вистачить, щось зробити? Це напевне на щомісячні витрати?
Володимир Фурдига: Так. Ми не маємо можливість виїхати за крон, бо немає фінансування, інші області виїжджають і в Польщу, і в Китай. Мають фінансування. А ми не маємо можливості навіть поїхати по Україні.
Людмила Григорчук: А на цій виставці у Києві були ідеї, які ви б хотіли запозичити і запровадити у нас?
Володимир Фурдига: Хочеться зробити з Брусниці курорт. Чим ми гірші від Львівської чи Закарпатської області? У нас багато джерел різноманітних з мінеральною водою, яка корисна для людей.
Людмила Григорчук: Брусницею зацікавлені і атовці, щоб там зробити реабілітаційний центр.
Володимир Фурдига: І ще Вижницьке лісомисливське господарство «Берегомет» пішло цим напрямком. Вони проводять відпочинок і реабілітацію для учасників АТО. Там Терон Тетяна Петрівна цим займається. Коли у нас відбувалася рада туристичних міст і регіонів, то ми якраз відкривали будинок лісника після ремонту. То вони були вражені , що на Буковині є таке, чого немає на Україні. Що ми задаємо тон, ми будемо тепер розповідати всім про цей напрямок туризму.
Людмила Григорчук: Просто нам треба побільше об’єктів, куди можна приїжджати?
Володимир Фурдига: Щоб турист приїхав ще треба сполучення хороше. Цей напрямок треба розвивати. Добре, що запрацював аеропорт. Це відчутно для нас. Якщо аеропорт працює, то буде чим добратися, а ми вже намагатимемося здивувати туристів.
Людмила Григорчук: А мала авіація? Вона у нас представлена, може бути ще потужнішою
Володимир Фурдига: Є можливість, треба розвивати, є літачки, але ще треба працювати. Можна молодят возити, щоб вони у повітрі розписувалися.
Людмила Григорчук: У місті говорили про те, що Чернівці можуть стати весільною столицею.
Володимир Фурдига: Так, це один з напрямку туризму. Ми ще не допрацювали в цьому напрямку. Всі знають, що у на є таке село, де шиють весільні сукні для всієї Європи. Всі, хто до нас приїжджає, хоче приїхати ще.
Людмила Григорчук: Засідання ради туристичних міст та регіонів, наприкінці минулого року проходило у Чернівцях. Тоді багато говорили про перспективи нашого краю: і про глину в Глибоці, і про воду в Брусниці, і про туризм для людей з інвалідністю. Щось змінилося після тієї зустрічі. Пішов рух?
Володимир Фурдига: Ми працюємо над цим. Нічого не можу сказати, тому що лиш працюємо. Хочеться, щоб люди з вадами почували себе повноцінно, щоб вони відвідали будь-яку базу, щоб вони могли доїхати, куди вони хочуть, щоб був відповідний транспорт. Кошти потрібні, розуміння, ми це мусимо робити. А щодо глини в Глибоці, то ми також тільки працюємо. Є гарний проект - Хряцька, Герцаївський район. Є ідея побудувати завод мінеральної води. Є проект розписаний, є господар, можна побудувати готель. Буде всім добре, і відпочивати буде де, і бюджет буде наповнюватися. Але потрібні кошти. Він зараз на стадії обговорення, вивчення. Ми би тоді об’єднали з Горбово, де можна розвивати лижний відпочинок. Тоді це було б великим поштовхом для розвитку туризму. Це було б прекрасно. Але потрібні кошти.
Людмила Григорчук: А щодо зеленого туризму, чи наздогнали ми Франківщину?
Володимир Фурдига: Ні, не наздогнали, але розвиток є, непоганий, особливо на Вижниччині. Там він розвивається, там нещодавно відбулася зустріч громади, де ми говорили про розвиток туризму, якраз розмовляли з власниками садиб. І зараз буде після Паски, ми відкриємо в Мигово і у Вижниці туристичний центр. Будемо інформовані, буде сайт інформативний, щоб можна зайти через Інтернет, подивитися , які місця вільні, що де є, і ми відкриємо після Паски. І ще в Хотині такий інформаційний центр відкриємо. Ми тобі охопимо всі регіони. Будемо розсилати інформацію по всій Україні.
Людмила Григорчук: Адміністративно-територіальна реформа на руку розвитку туризму?
Володимир Фурдига: Так, це дуже позитивний вплив. Територіальна громада буде розвиватися за рахунок туризму. Вони готові вкладати у розвиток.
Людмила Григорчук: Розкажіть про транскордонний історико-етнографічний туризм
Володимир Фурдига: Ми працюємо спільно з румунами, з Молдовою. От Маланка у Красноїльську і Вашківецька Переберія співпрацює з Румунією. Будуть різноманітні фестивалі. У жовтні у Вижниці буде проходити великий фестиваль «Карпатські професії». Приїдуть багато гостей з-за кордону. Минулої осені виїжджали наші фахівці у Францію, там представляли Буковину, тепер всі з’їдуться до нас. Буде 120 людей. ми їм покажемо, чим живуть Карпати, що ми маємо. Ми будемо працювати, створено оргкомітет, чекаємо гостей. Будуть і науковці залучені, і зелений туризм, всі будемо працювати на результат.
Людмила Григорчук: Чим здивуєте цього року, якими фестивалями?
Володимир Фурдига: Буде ще Заставнянська юшка. Зробимо фестиваль на день туризму. Проведемо у Заставні, там також є що показати. Будуть гості з-за кодону, будуть артисти. Готуємо ще два культурні маршрути, літературні. У нас є і в цьому напрямку що показати. Хочемо ще зробити те, про що ми домовилися в рамках зустрічі з послом Індії, ми домовилися зробити фестиваль Індійської культури. Разом з БДМУ, де вчаться вихідці з Індії, то ми би показали, де можна було б знімати індійське кіно на Буковині. У нас є мальовничі місця.
Людмила Григорчук: Які найбільші вороги розвитку туризму?
Володимир Фурдига: Це війна. Хочеться, щоб був мир, цього я хочу найбільше. Щоб не гинули наші хлопці. Бо спілкуючись з людьми, чуємо, що бояться, не їдуть до нас, бо у нас війна. Треба нам перебудуватися, подумати про державу і починати з себе. Не чекати, що хтось нам щось привезе і зробить.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter