Друкопис програми "Суть Речей" від 16.02.2017 року
Запрошені гості: начальник управління фізичної культури та спорту Чернівецької міської ради Дмитро Макаренко та
Людмила Сідлецька, голова відокремленого підрозділу Федерації плавання України в Чернівецькій області.
Людмила Григорчук: Пане Дмитро, розкажіть про програму плавання, яка працює в Чернівцях. Ця програма виправдала себе?
Дмитро Макаренко: Якщо почати з самого початку, як це все починалося. Завдяки федерації Плавання України і відокремленого підрозділу в Чернівецькій області була така ініціатива, розробити програму, міська рада відгукнулася на це. І у 2015 році, в грудні місяці, була прийнята перша програма розвитку інфраструктури плавання на 2016 -2020 роки. І в рамках цієї програми було запропоновано програму навчання дітей у школах. Оця програма працює, вдячний міському голові і депутатам, що дітки можуть навчитися плавати, мати навички володіння на воді. Суть програми в тому, що Чернівецька міська рада оплачує 50% вартості води і 50% вартості оплачують самі батьки, які виявили бажання, щоб їхні діти замість уроку фізкультури могли проходити уроки плавання.
Людмила Григорчук: Пані Людмило, ви задоволені такою можливістю, чи це занадто важко?
Людмила Сідлецька: Ми вже бачимо результат, а як було на початку. Дійсно, коли обговорювали розвиток плавання у Чернівцях, продивилися, які у нас є тренери, інфраструктура, яка кількість дітей, які навчаються, то ми продумали зробити комплексні заходи, щоб відновити басейн у 27 школі, відновити 50 метровий басейн на стадіоні Буковина. І один з заходів був запропонований під час презентації по інфраструктурі розвитку плавання в місті, це навчання дітей плавати. Це захід не є нізвідки, багато європейських країн так працюють, і Австрія, і Болгарія, і Естонія, Норвегія, Австралія та ж сама Америка, там плавання є загальнообов’язковим уроком в школі. У Норвегії – це взагалі половина уроків фізкультури. Тому цій програмі було виділено багато уваги і було запропоновано певний підхід до цієї програми. Вона ділилася на дві частини. Перший семестр і другий семестр, щоб задіювати дітей раз на тиждень, щоб діти могли прийти на ці заняття.
Слухач: Чи думали над тим, щоб відновити басейн відкритий біля стадіону «Буковина» і ще, чи не думали, щоб діти з вадами здоров’я могли займатися плаванням?
Дмитро Макаренко: Та програма розвитку інфраструктури плавання містив розділ, який містив відновлення басейну на стадіоні «Буковина». Програма була створена на 2016-2020 роки, то перші роки поетапні виконання цієї програми, включалася саме 27 школа. Після завершення реконструкції 27 школи, то наступним терміном передбачаємо басейн на стадіоні «Буковина».
Людмила Григорчук: Але ви вже шукали інвестора для реконструкції цього басейну і не знайшли. Може доцільніше новий басейн будувати?
Дмитро Макаренко: Разом з Федерацією плавання був розроблений проект, який мав завдання, щоб цей басейн був самоокупним. Тому в проекті зазначено, щоб басейн був відкритий, працював 5 місяців. 50 метровий басейн у Чернівцях обов’язково повинен бути, бо він уже є, місце розташування його чудове. І на Заході України 50 метрових не так багато, лише Львів.
Людмила Григорчук: Стан його технічний який?
Дмитро Макаренко: Повністю треба робити реконструкцію. Новий басейн буде в рази дорожче.
Людмила Григорчук: Все таки ви вважаєте, що за цей басейн не треба забувати і намагатися знайти людину, яка ним би зайнялася?
Дмитро Макаренко: Хто сказав, що у нас може бути лиш тут басейн? У нас є великий спальний район, як Гравітон, там по своїх масштабах, там басейн також повинен бути і він би обслуговував цей район.
Людмила Григорчук: Чи є у міста можливість і в 27 школі відремонтувати басейн, і біля стадіону «Буковина», і ще й новий побудувати?
Дмитро Макаренко: Якщо 27 школу повністю забезпечує місто, виділили кошти на проектно-кошторисну документацію, надіємося, що в цьому році почнеться його реконструкція, то по басейну стадіону «Буковина» запропоновано декілька шляхів, може і місто фінансувати, або можна по співпраці. Місто робить базу, чашу стадіону, а всю іншу інфраструктуру може брати підприємець і працювати .
Слухач. Чи думали над тим, щоб басейни робити на околицях? Наприклад, в Мамаївцях? От як Семенюк зробив басейн.
Дмитро Макаренко: Потреба басейнів сьогодні існує, вона велика. Ця програма показує, що на базі фітнес-центру, де працює ця програма, не можливо забезпечити всіх бажаючих. Тут враховувалося навіть при роботі робочої групи, що треба більше басейнів. Але експерти з федерації плавання казали, що якщо буде добирання до басейну, то відразу зменшиться попит. Якщо добиратися 20-30 хвилин, то люди вже думають.
Людмила Григорчук: Якщо повернутися до питання відкритого басейну біля «Буковини», то зараз ведуться перемовини з потенційними інвесторами?
Дмитро Макаренко: На сьогоднішній день, згідно рішення міської ради, планується оголосити конкурс.
Людмила Григорчук: Там будуть якісь більш сприятливі моменти, які мали би зацікавити людей?
Дмитро Макаренко: Звичайно, буде запропонований на конкурс той проект, який був розроблений, щоб людина бачила, чи він буде самоокупний, яким він буде в режимі «пляж», в режимі «спорт». Нам радили, що басейн повинен виконувати не лише функцію розважальну, він повинен бути і для спорту. Бо якщо буде спорт, то те ж міністерство може долучитися, давати кошти на проведення змагань. Кожен захід має свій бюджет. Тому басейн буде заробляти не лише на розвагах, але й спортивних заходах.
Людмила Григорчук: Чи зверталися до вас підприємці, які би казали, що дуже хочуть вже конкурс, бо мають багато задумок?
Дмитро Макаренко: Ні, до мене не зверталися. Є у нас виконавчі органи. Наскільки мені відомо, що раніше оголошували вже конкурс і охочих не з’явилося.
Людмила Григорчук: Пані Людмило, розкажіть про діток з особливими потребами
Людмила Сідлецька: Всім діткам, які до нас зверталися, ми всім діткам дали можливість навчатися плаванню, лише не всі дітки можуть займатися в групі. Деяким порадили займатися індивідуально. Це вода, шум, діти, психологічні моменти, що дитина не готова приходити на ці заняття разом з групою. В 27 школі, при проектуванні, плануванні, було враховано і під’їзд пандуса, і підйом на другий поверх, щоб особливі дітки могли дістатися до басейну. І передбачили спеціальні можливості у роздягальнях, у душових так само, щоб людина сама могла впоратися. Ці моменти всі обговорили і подбали. І для грудних дітей, які мають захворювання різні, і спеціальне освітлення. Всі ці речі продумали.
Людмила Григорчук: Скільки коштів для 27 школи виділили?
Дмитро Макаренко: Проектно-кошторисна документація лише опрацьовується. Я не можу назвати суму. В програму вклали 20 мільйонів на реконструкцію басейну в 27 школі.
Людмила Григорчук: Не один рік плануєте робити, чи думаєте встигнути?
Дмитро Макаренко: Це вже залежить від фінансування, від підрядника, конкурс, тендер.
Людмила Григорчук: Пані Людмило, справді дітям не вистачає одного басейну в місті? Як тренер, скажіть, скільки місту бракує ще місць для занять плаванням не для задоволення, а для здобуття спортивних здобутків?
Людмила Сідлецька: Навіть за цей короткий період плавання, що є у місті такі заняття, у нас дітки здобувають перемоги. От були ми у Франківську, у Білій Церкві. І ми з двох регіональних турнірів привезли гарні результати, є перемоги. Вони взяли найбільшу кількість медалей. Вони перемогли і в командній першості, і в особистій. Що це означає, що потреба виділенні саме годин для спорту в басейні збільшується, тому що є діти, які стають лідерами, і до них підтягуються інші діти, які хочуть приєднатися, зазвичай, для занять спортом, бо діти переходять в спортивний режим. Це вже не дві-три години на тиждень. Це вже треба говорити про 5-6 годин на тиждень. Це вже і підхід інший відвідування басейну і підходу тренера до занять. Це вже інший щабель, який охоплює хай незначну кількість дітей, але це наша гордість. Не хочеться, щоб цих дітей у нас не забрали інші області, переманили, бо у нас є дуже талановитих діти.
Людмила Григорчук: То треба нам ще басейнів? Вони й так здобувають медалі, може нам не треба більше?
Людмила Сідлецька: Якщо підійти не лише емоціями, але й розрахунками, то басейн, це економічна структура, це не зал спортивний, що виключив світло, виключив опалення і пішов. Якщо басейн вже є, то його вже не можна виключити. Там працює підігрів, осушення повітря. Це вже об’єкт, який має обслуговуватися, мають продумуватися всі функції, щоб він був рентабельним. Якщо говорити , що у місті до 14 років дітей у нас 36,4 тисячі дітей, а в області 151,9 тисяч дітей, то звичайно, якщо говорити цифрами, то один чи два басейни не можуть всім забезпечити заняття. Якщо у Києві у районі Оболоні 20 басейнів, які співіснують, то говорити про місто Чернівці, що ми говоримо про один чи два басейна, то це замало. Треба поступово. Відновити спочатку треба 27 школу, що вже заплановано. Потім вже ставитимемо інші цілі.
Людмила Григорчук: 50-метровий басейн потрібен нашим спортсменам?
Людмила Сідлецька: Якщо говорити з огляду спорту, то звичайно, 50-метровий, то це вже зовсім інше відчуття води. Це як буди у ванні, і у басейні. Відчуття самого об’єму води. Коли дитина рухається в маленькому просторі і у великому. Візьміть маленький папір і намалюйте картину, а потім візьміть холст, і вас вийде зовсім інша картина.
Дмитро Макаренко: Навіть по будівельним нормам, коли депутатський корпус приймав програму, то робили розрахунки, то у нас у 20 разів по ДБ менше норми маємо площі басейнів.
Людмила Григорчук: Так, пам’ятаю, як і Прут хотіли долучити до занять плаванню. Нема вже таких думок, ідей?
Дмитро Макаренко: Ні
Людмила Григорчук: Чому ідея виникла запустити програму саме плавання. Я не чула, щоб була програма легкої атлетики, чи фехтування. Може просто знайшлися люди, які хотіли цим зайнятися і довели це все до практичного застосування?
Дмитро Макаренко: Плавання – це оздоровлення. Це один з таких видів спорту, можливо, ще легка атлетика і спортивна гімнастика. Це фундаментальні види спорту, з яких можна піти в любий інший вид спорту. На сьогодні є програма розвитку інфраструктури плавання, програма навчання плавання дітей, прийнята у грудні 2016 року, програма розвитку фізичної культури і спорту на 2017-2020 роки з відповідним фінансуванням. Зараз будемо виконувати, працювати над цією програмою, виконувати заходи заплановані.
Людмила Григорчук: На що найбільше звертали увагу у цій загальній програмі?
Дмитро Макаренко: Це загальна програма, поділена на розділи, основна увага, на мою думку, має бути на розвиток спортивної інфраструктури. Що би ми не говорили, не буде інфраструктури, то не буде розвитку. Не всі можуть піт в «Спортлайф». Це має бути на території навчальних закладів, шкіл. Можна там облаштувати спортивні майданчики, щоб людина могла вийти і оздоровитися.
Людмила Григорчук: Які перші пункти до виконання?
Дмитро Макаренко: Всі
Людмила Григорчук: Ну є якась почерговість?
Дмитро Макаренко: Кожен розділ по-своєму важливий. Почати треба відновлювати інфраструктуру. Визначили певні майданчики, треба тепер реконструювати, встановити майданчики з синтетичним покриттям,встановити бігові доріжки. Зробимо сучасний майданчик. От, будь ласка, 18 школа, що зараз 4 ліцей, там стадіон, бігові доріжки. Площа дозволяє. Таких 10 майданчиків визначили. Відновити треба футбольне поле в 4 ліцею. Воно таких розмірів, що дозволяє проводити Чемпіонат міста. Можна і вуличні тренажери, і для воркауту тренажери поставити.
Людмила Григорчук: І всі вільно можуть там займатися?
Дмитро Макаренко: Так. Завжди буває так, що програма прийнята, але може бути з затримкою. Але я надіюся, що депутатський корпус підтримає і гроші будуть виділятися на програму, почнеться реконструкція
Людмила Григорчук: Пані Людмило, вам пощастило більше, бо вас почули. Я пам’ятаю, як ви виступали перед депутатами і переконували, що це справді Чернівцям потрібно. Чи є попит у дітей, який ви очікували?
Людмила Сідлецька: Коли ми створювали програму, то пророблялися цифри і принаймні на цей момент ті цифри, що закладалися по залученню дітей до плавання, то вони себе виправдовують. На прикладі Чернівців можна сказати, що попит на плавання показує, що у нас недостатньо розвинута інфраструктура. Якщо в інших містах, де немає комплексної програми, то у них недозаповненість басейнів, то у нас немає де плавати.
Людмила Григорчук: Задіяно 17 навчальних закладів?
Людмила Сідлецька: Так, якщо минулого року, коли лиш ми запустили програму, і з березня місяця почали займатися діти, то їх було 48 дітей і було запропоновано відвідування раз на тиждень,то ще ходили двічі на тиждень, було три навчальних заклади. 33 школа, 24 школа та 4 ліцей. То зараз було 17 навчальних закладів, кожен день заняття ідуть і на першу годину, і на другу, і по три групи, і по чотири групи.
Людмила Григорчук: Як довозять дітей? Подбали про те, щоб дітей довезли, чи це батьки займаються цим?
Людмила Сідлецька: Більшість ініціатив тримають на собі батьківські комітети. Вони організовуються, збираються, батьки приводять. От 9 школа або 14-та, то вони знайшли перевізника, який забирає дітей біля школи і довозить їх назад. Я думаю, що так як і написано в програмі, відпрацювання моделей, забезпечити, щоб наша 27 школа була рентабельною, то можна сказати , що зараз вивчаються підходи щодо управління, щодо моментів залучення тих самих батьків, як це зробити, то ці всі речі зараз вони є в досвіді. Зараз все працює.
Дмитро Макаренко: Якщо минулий рік – 148 дітей, це виділено близько 100 тисяч гривень, то на наступний рік виділять 300 тисяч гривень. У нас і діти по програмі включені з Садгори. Вони добираються в центр міста, тому, звичайно, нам краще ще мати басейни, щоб легше було добиратися.
Людмила Сідлецька: Так, бо садгірські діти приїжджають в суботу тільки.
Людмила Григорчук: А може автобус шкільний долучити, що з декількох шкіл звозити? Не було звернень? Не бачите в цьому потреби?
Дмитро Макаренко: Це освіта за це відповідає більше .
Людмила Сідлецька: Шкільний автобус – це вже економічна складова. Є багато нюансів, є різні моделі, тепер опрацюємо все, оберемо найкращі. «Москва не зразу будувалася», як кажуть.
Людмила Григорчук: Розкажіть про життя наших спортсменів. Спорт як і культура фінансується за надлишковим принципом, чим вони живуть зараз?
Дмитро Макаренко: Перш за все, без відповідної інфраструктури спортсмени не можуть готуватися якісно. За підтримки міської ради , у 2016 році 3 наших спортсмени були учасниками олімпійських ігор: Цихоцька Руслана, Наталя Лупу і Лідія Січенікова. Кандидатів було більше. Мені приємно, що їм надали фінансову підтримку. Всім кандидатам, їх шестеро було. Трьом олімпійцям виконавчий комітет прийняв рішення надати винагороду по 100 тисяч гривень кожному. Ми плануємо ще ввести для 15 кращих спортсменів стипендію і 5-м - винагороду. У програмі розвитку фізичної культури і спорту це заплановано. Для популяризації спорту раніше говорили, що із 100 дітей може вирости 1 олімпієць, а зараз навпаки, один олімпієць, який долучиться до виховання дітей, може допомогти 100 спортсменам. Мені подобається, як працюють обласні і міські федерації. У нас пройшов турнір чемпіонату України з рукопашного бою, у нас проходив чемпіонат України з автокросу і мотокросу. Місто має долучатися до змагань високого рівня. Бо на Чемпіонаті міста не так видовищно. А коли приїжджають відомі спортсмени, то це зразу долучає дітей до занять спорту
Людмила Григорчук: Які найпопулярніші види спорту у Чернівцях?
Дмитро Макаренко: У нас діє в місті 12 ДЮСШ, серед олімпійських видів спорту серед ДЮСШ перші місця займає футбол, легка атлетика, стрільба з лука, бокс. Серед неолімпійських теж є по статистиці – панкратіон, пауреліфтинг, шахи. Нещодавно у нас був турнір великий. Це робота федерацій, які змогли долучити сюди спортсменів. Міська рада придбала спеціальні годинники для шахів і 6 шахових електронних дощок. Це все було закуплено, тепер буде використовуватися у школі. Національний університет пішов на зустріч. Це вперше в пам’яті ЮНЕСКО проводили шаховий турнір в приміщенні об’єкту спадщини ЮНЕСКО.
Людмила Григорчук: Пані Людмило, а ви чекаєте допомоги від влади?
Людмила Сідлецька: Ми є громада, а спорт – це частина здорового способу життя. Є закономірним, що громада дбає про спорт. І я впевнена, що плавання буде прославляти наші Чернівці. Багато є причин любити плавання. Плавання підходить для всіх вікових груп, плавання не обирає - чоловік чи жінка, плавання лікує, воно допомагає дітям і людям з складною нервовою системою, нестійкою психікою, плавання виправляє осанку, це життєво необхідний навик, кожен батько має навчити дитину плавати, бо це її безпека, в першу чергу.
Дмитро Макаренко: В 2016 році був проведений перший Чемпіонат міста з плавання. Ми змогли разом зробити пряму трансляцію.
Людмила Сідлецька: У нас немає трибун, щоб було зручно бачити виступи, то була трансляція. Вінниця, Тернопіль, Франківськ дивилися вдома ці змагання.
Дмитро Макаренко: Це щорічні заходи, які фінансуються з міського бюджету. Десь хотілося б, щоб була можливість фінансова, щоб такі заходи транслювався.
Людмила Григорчук: Участь у змаганнях оплачували батьки?
Людмила Сідлецька: У нас принципова позиція, що ці заходи мають бути безкоштовними.
Дмитро Макаренко: Міська рада забезпечила нагородами, місцем проведення, наші юнацькі школи теж безкоштовно брали участь.
Людмила Григорчук: Питання про ФК «Буковина». Які перспективи клубу?
Дмитро Макаренко: Я скажу так, що стан клубу відомий. Робоча група працює над вивчення стану клубу. Було перше засідання.
Людмила Григорчук: Все впирається в гроші?
Дмитро Макаренко: Так. Я не хочу говорити про суми, бо це буде рішення прийматися на сесії.
Людмила Григорчук: Проекту рішення ще немає?
Дмитро Макаренко: Якраз працюємо. Футболісти тренуються зараз. Якщо інші клуби тренуються за кордоном, то наші хлопці тренуються в Олімпії. Це все, що може місто запропонувати. У клуба має бути власна інфраструктура, але поки немає. Це питання розглядається. Думали, що навіть виділити землю. Для власного стадіону, але поки ділянка не може бути виділена, це ділянка по Рівненській.
Людмила Григорчук: Стадіон Буковина. Який у нього стан?
Дмитро Макаренко: В 2016 році зробили очищення всіх інженерних каналізаційних мереж стадіону, такого ще не робили. Потім проведена телеінспекція, робот подивився стан труб. Зробили певні роботи, щоб зрозуміти, який стан несучих конструкцій. Тепер можна вже планувати наступні роботи. На мою думку, треба робити проект і робити все по черзі.
Людмила Григорчук: Багато там роботи, чи незначні кошти потрібні?
Дмитро Макаренко: Ну опалення там нема. Освітлення треба і доріжки бігові треба міняти. Там невеликими роботами не обійдеться. І басейн ще. Це серйозні роботи, потрібен проект загальний і починати працювати.
Людмила Григорчук: Буде ФК «Буковина» в Чернівцях?
Дмитро Макаренко: Я сподіваюся, що буде. Це дуже потрібно для наших дітей. Ті, хто займається футболом, то мріють як мінімум грати в «Буковині». Місто робить все, що може. На жаль, не буває все швидко і не від мене все залежить.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter