Запрошений гість: Олег Ангельський, професор, доктор фізико-математичних наук Чернівецького національного університету.
Ведуча: Людмила Григорчук.
Людмила Григорчук: Той наказ, що ви будете виконувати обов’язки ректора з 2 лютого, він правдивий?
Олег Ангельський: Так, він правдивий. Це для мене велика відповідальність. Це певні хвилювання, переживання.
Людмила Григорчук: Що для вас означає бути ректором?
Олег Ангельський: Це складне питання, але для мене бути ректором – це визначати напрямок, у якому бути рухатися освітній і науковий процес в ЧНУ,я к ми будемо залучати кращих випускників з нашого регіону і з усієї України, щоб вони навчалися у нас, щоб ми могли підготувати гідну зміну інженерів, філологів, географів і т. д. в мене є досвід роботи великий. Я довго був деканом інженерно-технічного факультету, потім 5 років директором інституту, тепер ми працюємо разом у складі ректорату, я знайомий з різними проблемами і на точних , і на гуманітарних факультетах. Проблеми в більшості спільні для всіх студентів: гуртожиток, дозвілля.
Слухач: Це велика відповідальність, бути ректором. Колишній ректор співпрацював і з багатими людьми, меценатами, які допомагали університету. Ви готові працювати у цьому напрямку? І ще мене цікавить, чи не боїтеся, що це рік виборів і тепер вас призначили і вимагатимуть підтримати когось з кандидатів?
Олег Ангельський: Справді, резиденція потребує ремонту. З держбюджету поступали кошти, я сподіваюся,що ми продовжимо практику, я впевнений,що є багато меценатів, які готові допомогти у ремонті об’єкту спадщини ЮНЕСКО. Я думаю, що з цим проблем не має бути. Ми маємо досвід співпраці з нашими владниками, з бізнесменами. Вони допомагали нам з проведення різних міжнародних конференцій. Ми таких вже 13 конференцій провели, тепер готуємося до ще однієї. Вони багато хто є нашими випускниками. З міністерством ми також працюємо, у нас були вливання з Міністерства.
Людмила Григорчук: Політика.
Олег Ангельський: Політка для політиків, а університет для науки і освіти. З такого погляду ми будемо підходити до всіх питань, які будуть у нас з’являтися. У нас є кафедра політології, це є платформа для дискусій.
Людмила Григорчук: Вас підтримує справді одна політична сила?
Олег Ангельський: Ні, це легенда. Я поважаю поликів багатьох, не зважаючи на приналежність до однієї чи іншої партії. Треба зверталися до тих, хто про це говорить.
Людмила Григорчук: Як будуть відбуватися вибори ректора, сама процедура?
Олег Ангельський: Я вперше буду приймати у таких виборах участь. Є статутна комісія, опрацьовані рекомендації міністерства.
Людмила Григорчук: Подавати кандидатуру може будь-хто?
Олег Ангельський: Є обмеження. Я не пам’ятаю точно, але здається, у виші треба працювати не менше як 10 років. Більше таких обмежень немає. Може навіть приймати участь кандидат наук, доцент.
Людмила Григорчук: Скільки може бути кандидатур?
Олег Ангельський: Думаю, що безліч.
Слухач: ви маєте коріння з Карпат, чи бачите перспективу, коли очолите виш, у організації дозвілля у Карпатах, у гірських районах області. Чи можна десь зробити бази університету, щоб і практику там проходити,і відпочивати?
Олег Ангельський: Складне питання. Справді, дозвілля студенів і викладачів має бути у полі зору ректорату і профспілкового комітету закладу. Але фінансовий стан університету не дозволяє будувати нові бази. Єдине, що славнозвісні будівлі у Миговому. Якщо з’явиться можливість добудувати їх, то там можна забезпечити частково студентам і викладачам дозвілля таке, як каже наш слухач.
Слухач: Які пріоритетні напрямки розвитку науки мають бути в університеті?
Олег Ангельський: Мені простіше почати з фізики, оптики. Тут пріоритетними напрямками є розвиток оптичних систем мікроманіпуляторів, мікромоторів, наномоторів, покращення роздільної здатності мікроскопів до нанорозмірів. Що стосується матеріалознавства, то це створення наносруктур, дослідження наноструткур. Це факультети ІТФ та біології і хімії. Відповідні пріоритетні напрямок існують на кожному факультеті і на гуманітарних, і на історичному, і на географічному. Але виділити мені щось одне, як нефахівцю, недоречно. Пріоритети мають визначати фахівці.
Людмила Григорчук: Десь думали, що якийсь факультет варто скоротити, щоб приміщення зберегти.
Олег Ангельський: На сьогодні проблема з приміщеннями не стоїть у ЧНУ. Всі факультети мають гармонійно розвиватися. Можливо, з часом десь з’явиться проривний напрямок, який треба розвивати більше, але це визначмо ми на вченій раді, колегіально, і тоді на нього можна збільшити фінансування.
Людмила Григорчук: Ви з другого лютого будете виконувати обов’язки ректора ЧНУ. Слухачі питають, які три основні кроки ваші будуть на посаді ректора.
Олег Ангельський: Перший крок це питання набору, це питання фінансування. Кожен абітурієнт, який потрапляє на місце державного замовлення, за ним прийдуть в університет досить великі гроші. Студенти, які пройдуть на контракт – це також внесок фінансовий. Тому здійснення вдалого набору цьогорічного – це перший вагомий вклад у розвиток університету. Ці гроші підуть як на господарські потреби, так і на розвиток університету. Другий крок: ви знаєте, молоді викладачі ЧНУ, а це десь 40% нинішнього складу викладацького, то мають маленьку зарплату. Плануємо підняти їхню зарплату до тієї заявленої урядом середньої зарплати – це 10 з половиною тисяч гривень. І третє – це підняття статусу науковця. Щоб ми популяризували те, що є, щоб всі знали про ті наукові досягнення, про які ми говоримо недостатньо. Що ми піаримо, це те,що в рейтингу по кількості цитувань у базі Scopus,, ми в лідерах. Ми займаємо 3 і 4 місце, по черзі з Львівським національним університетом. Перед нами стоять Київський і Харківський університети. У всіх інших рейтингах ми маємо підтягнутися всеукраїнських, і не тільки, також міжнародних. Ми до цього готові. Ми готові там зайняти хороші рейтингові місця. Тоді у нас проблем з недобором не мало би бути.
Слухач: Які ви плануєте заходи для підвищення популярності фізичних і математичних факультетів, де вступають менше абітурієнтів.
Олег Ангельський: Ця проблема мучить і мене давно, і викладачів. Тут частина проблеми полягає в тому, що недопрацьовуємо ми і наші викладачі, адже ми вступили в епоху на зламі , переході з одного століття до наступного, до революційних досягнень у галузі фізики. Є маса яскравих прикладів, де потрібні фахівці фізики. Раніше пропаганда досягнень фізики – це була загальнодержавна програма. Зараз в медіа говорять про це мало, тепер ми маємо це робити, професори, математики, фізики, розповідати про досягнення. Наприклад, що у галузі фізики Нобелівську премію отримав Артур Ешкін за винахід оптичного пінцету. У нашому інституті теж цим займаються. Успішно. Колеги Ешкіна приїжджали до нас на конференції. А в Україні є такий відомий фізик Олександр Кац з Харкова, який дискутує, хто перший придумав оптичний мікроскоп: він, чи Ешкін. І ця дискусія розпочалася у нас, в Чернівцях, на конференції кореляційної оптики. Вперше опублікував працю про винахід саме наш Олександр Кац, але нобелівську премію віддали Ешкіну. Про це треба розповідати. Ми будемо проводити такі конференції, зберігати традиції. У нас є кому викладати, у нас є 41 доктор фізико-математичних наук, це на рівні інституту фізики НАН.
Людмила Григорчук: Але не всі можуть стати науковцями. Найголовніше для абітурієнтів, обрати таку професію, з якою можна отримувати гарну зарплату.
Олег Ангельський: У нас є два заводи, на базі Кварцу і на базі Гравітону, де фізики якраз потрібні. Всі старшокурсники вже там працюють. Це один з реалізації дуальної освіти, коли вивчають теоретичний матеріал в аудиторії і паралельно на роботі отримують практичні навички. До того ж на цих підприємствах створюються відповідні відділи, де залучають інженерів. Ці заводи розвиваються і там потрібні фізики. Крім того, ми отримали лист подяку від відкритого акціонерного товариства конструкторського бюро «Ритм», де працюють наші фізики, хіміки і математики наші. Вони працюють, отримують заробітну плату належну і дякують за гарно підготовлених людей. Крім того, якщо фізик має достойні знання, то ми із задоволенням беремо його в аспірантуру і допомагаємо з працевлаштуванням.
Слухач: куди йдуть ті шалені гроші, які беруть за весільну зйомку на території Резиденції?
Олег Ангельський: Справді, від екскурсійного обслуговування, отримують десь до півтора мільйона гривень, я можу помилятися. Всі вони йдуть на утримання університету. На ремонти, на облаштування музею і також на придбання експонатів для нього.
Слухач: Як ви ставитися до того, що науковці, викладачі ЧНУ ідуть в політику. Чи багато таких політиків?
Олег Ангельський: Перш за все, університет для науки й освіти. Я ось цю тезу хочу повторити. А політичні вподобання кожного з наших викладачів, наших студентів, аспірантів – це їх особистий вибір, але політика , поличну діяльність вони проводять за межами ЧНУ. Бувають ситуації, коли два чи три чоловіки виходять на перекур за межі університету, там починаються дискусії, але вони знаходять порозуміння, ніяких конфліктів з цього приводу не виникало. Принаймні, до мене такої інформації чи скарг не приходило.
Слухач: розкажіть про розум. Ця субстанція для всіх невідома.
Олег Ангельський: Я думаю, що я нічого нового тут не скажу. Людина повинна бути талановитою, але для того, щоб реалізувати ті можливості дані тій людині від Бога , тобто талант – треба працювати наполегливо , натхненно і довго, тоді результат обов’язково прийде. До одних він приходить раніше, до інших пізніше, але обов’язково прийде.
Слухач: Як розвиватиметься , чи як ви бачите розвиток фізкультури і спорту в університеті. В нас є окремий факультет, який цим займається зараз.
Олег Ангельський: Є окремий факультет, фізкультурний. В минулому році і позаминулому цей факультет отримав поштовх для розвитку, були укладенні належні кошти з боку керівництва університету. Створені відповідні спортивні майданчики, умови для навчання, досить пристойні і зараз я сам нещодавно приймав участь в змаганнях ветеранів з волейболу. Було видно, відвідували цей факультет, подивились і зараз є підстави говорити, що цей факультет розвивається і йде по правильному шляху. Цікаво, що цей факультет на сьогодні по рівню наукових публікацій, хочу підкреслити, в журналах наукових, займають друге місце після інституту фізико-технічних наук, тому там розвивається і наука, педагогіка, фізична культура і це дуже приємно. Там молодий колектив, багато креативних людей, які цьому сприяють. А матеріальна технічна база стала кращою і заплановано подальший розвиток цієї матеріальної технічної бази, ну а досягнення наших спортсменів, мабуть , принаймні в галузі панкратіону, відомий на весь світ, лижний спорт, стрільба з лука, футбол на високому рівні, тобто там є багато досягнень і це є зараз таким позивним обличчям нашого університету.
Людмила Григорчук: Зрозуміло, що кожен університет досягає високих здобутків у науці завдяки не тільки викладачам, але й тим студентам, яких ви виховуєте. Зрозуміло, що дуже важливо вам, які студенти, абітурієнти до вас приходять. Ви маєте з чим порівняти, поки вступали тільки через іспити або співбесіди, і з результатами ЗНО. Як вважаєте, ця реформа позитивно впливає на те, кого ви бачите потім за партами вже в університеті?
Олег Ангельський: Питання складне та багатопланове. Я хочу сказати наступне, що введення ЗНО було позитивним для вступу в університет, оскільки виключила практично повністю корупційний компонент при прийомі абітурієнтів в університет, але, на жаль, підготовка до ЗНО в старших класах стала пріоритетною порівняно з усіма іншими здобуттям знань. На жаль, наші вступники хоча й мають високі бали ЗНО, вони не готові аналізувати події, проблеми, аналізувати відповідні формули і т.д. Вони погано підготовлені для того, щоб викласти свою думку у вигляді твору, статті, наукової праці. Така проблема є, і часто зустрічається ситуація, коли дитина з високими показниками ЗНО навчається не найкраще, а іноді і посередньо. Таке моє бачення цієї ситуації. Треба гармонізувати підготовку, яку раніше отримували в школі, з підготовкою в галузі ЗНО. Мабуть, потрібно збільшити план, кінцевий результат атестата, який отримується в школі. Тут потрібно думати. Це потребує того, щоб ми думали, виносили пропозиції, мають думати люди, які безпосередньо займаються цим.
Людмила Григорчук: Питають, як ви плануєте боротися з корупцією в університеті.
Олег Ангельський: В мене є рецепт, випробуваний на прикладі інституту фізико-технічних комп’ютерних наук. Успішна боротьба з корупцією можлива тоді , коли в цьому задіяні всі, зокрема, студенти. При відповідному розумінні студентів цей компонент, корупцію, можна забрати повністю з навчального процесу, з усіх процесів, які в нас є.
Людмила Григорчук: Тобто, кожен студент має боротися з корупцією?
Олег Ангельський: По-перше: якщо здоровий студентський колектив, то він обирає лідерів, які добре навчаються, користуються авторитетом і всі проблеми, які виникають, пов’язані з корупцією, вони викладають цим лідерам, а ці лідери вже навіть не звертаючись до керівництва факультету..
Людмила Григорчук: Не дозволяють рухатися далі?
Олег Ангельський: Так, вони йдуть до відповідних викладачів, проводять з ними бесіди і питання вирішуються.
Людмила Григорчук: Тобто, студенти самі можуть побороти таке явище, як корупція?
Олег Ангельський: Так, самі студенти борються з цим і успішно.
Слухач: Брали хабарі? Навіть через треті руки.
Олег Ангельський: Ні. Хабар не брав.
Людмила Григорчук: А цукерки і квіти ви вважаєте хабарем?
Олег Ангельський: Це не хабар. Чи вода на захисті дипломних робіт. Я вважаю, що це не є проявами корупції.
Людмила Григорчук: Як вам вдалося вижити без хабарів?
Олег Ангельський: Ми старалися і нам це вдавалося, коли зарплати у нас складали 10-15 доларів, ми отримали гранти з-за кордону. Був такий фонд Сороса, який видавав гранти за досягнення. Ми тоді вигравали досить серйозні гранти. От наприклад, був грант 250 тисяч доларів США в рік. На колектив це було дуже достойно. Ці гроші не обкладалися податком. Було таке рішення. Тому Бог нас милував.
Людмила Григорчук: А щодо середньої освіти, яка ваша думка?
Олег Ангельський: У системі середньої освіти є прогалини. Особливо у підготовці фізиків чи математиків. Вони за результатами ЗНО займають не перші, а останні місця. Бачачи цю проблему, Департамент освіти і науки оголосили цей рік роком фізики в Чернівецькій області. Вчителям треба допомагати, стимулювати.
Людмила Григорчук: Співпраця з університетами закордоном та іноземними науковцями.
Олег Ангельський: Університет має більше 100 діючих угод на сьогодні, які дозволяють обмінюватися викладачами, студентами, аспірантами. Наші студенти і викладачі вливаються у глобальний світовий, європейський науковий простір.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter