У 1940 році Буковину окупували радянська влада, і чимало людей намагалися втекти до Румунії. Таких одразу ж оголошували ворогами народу, а їхніх родичів відправляли до Сибіру.
Проте, у березні 1941 року НКВС поширив чутки про те, що 1 квітня радянсько-румунський кордон буде відкрито і можна буде спокійно перейти його. Люди повірили і 1 квітня 1941 року сформувалася колона з 3 тисяч осіб – чоловіків, жінок, літніх людей і дітей. З хрестами, іконами та хоругвами в руках вони направилися до Глибоцького райвиконкому за дозволом на перетин кордону. Після остаточної відмови дати дозвіл на виїзд до Румунії громадяни румунської національності таки рушили в напрямку кордону.
В урочищі Варниця, неподалік села Біла Криниця, приблизно за 3 км від румунського кордону, їх зустріли кулеметним вогнем радянські прикордонники. Тих, хто втікав, доганяли вершники і стинали шаблями.
Після різанини поранені були прив'язані до хвостів коней і перенесені до 5-ти попередньо виритих ям, де вони були поховані, деякі все ще живі.
Місцеві жителі розповідають, що два дні і дві ночі там рухалася і стогнала земля. Кілька людей було заарештовано Глибоцьким НКВС, але врешті-решт, після жахливих тортур їх заживо закопали на місцевому єврейському кладовищі.
З нагоди 78-х роковин цієї трагедії, голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян виступив зі зверненням: "Єдиною «провиною» цих людей було щире бажання возз’єднатися зі своїми родинами, які мешкали по другий бік радянсько-румунського кордону. Донині точне число безвинних жертв цього злочину проти людяності залишається невідомим. Водночас у наших серцях живе світла пам’ять про загиблих, що спонукає нас доносити історичну правду про жахливі часи тоталітаризму до прийдешніх поколінь буковинців в ім’я повернення України до спільного дому цивілізованих європейських народів." - йдеться у зверненні.
Нагадаємо, щороку на місці розстрілу служать спільний молебен за загиблими румунські та українські священики.
Читати ще: У Чернівцях провели круглий стіл пам’яті жертв трагічних подій 1941 року в селі Біла Криниця.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами