В Україні існує проблема з утилізацією сміття. Це не секрет. Але рішення її поки що не знайшли. Необхідно, аби кожен з нас сприяв тому, щоби продукувати якомога менше сміття. Як це робити — досліджували журналісти сайту "24".
Найбільше зло для нашої країни — так звані сміттєві полігони. Це коли на квадратних гектарах родючої української землі створюють грандіозне за розмірами сміттєзвалище, куди звозять абсолютно все, що тільки можна викинути. Але ж багато чого у нас таки переробляється! Тому дуже важливо сміття сортувати (що, до слова, є нормальною європейською і світовою практикою).
Речі, які слід відсортовувати: пластик, скло, папір, метал. І окремо — органічні відходи.
Пластик дуже довго і важко "перетравлюється" навколишнім середовищем. І його процент — найбільший у загальній кількості всього побутового сміття.
1) До пластику слід викидати різноманітні пляшки: з води, молока, миючих засобів, тощо. Також сюди слід відсортовувати пластикові контейнери з їжі, одноразові стаканчики, пакети.
2) Пластикові пляшки слід скрутити, випустивши з них повітря, при можливості проколоти в кількох місцях, або викинути окремо корок. Це унеможливить використання такої пляшки повторно, і вона потрапить на переробку.
До паперових відходів можна викидати всі вироби з паперу, старі газети, зошити, картонні коробки та пачки Tetra Pak (від соків, молока тощо). Tetra Pak переробляють окремо, але це наразі досить дорого, бо в Україні існує лише один завод з такої переробки.
Не викидайте скло до загальних контейнерів, краще покладіть його з боку біля сміттєвих баків. Так воно потрапить на переробку, а не на загальне звалище.
Скляні пляшки, з-під пива, горілки, шампанського, вина тощо можна здавати у спеціальні пункти прийому, і отримати за них гроші, нехай і невеликі. Більше того, у столиці (та і в інших містах теж) приймають також склобій.
Якщо ви раптом забули, то період розпаду пластику в природі 400 років, поліетиленових пляшок – 10, поліетиленових пакетів у водоймах – 20 років. Тому:
1) Зменшіть використання поліетиленових пакетів (кульочків). Ходіть в магазини з еко-сумками, паперовими пакетами.
2) Зменшіть використання одноразових стаканчиків (каву можна зготувати вдома і носити у власному горнятку), пластикових пляшок (придбайте собі пляшку для води для багаторазового використання).
3) Купуйте сир, ковбаси в тих магазинах, які загортають їх в папір, а не в поліетилен.
Металобрухт, як відомо, приймають на спеціальних пунктах за пристойні гроші. Тому відсортуйте металеві відходи: консервні банки, металеві бляшанки з-під пива та інших напоїв.
Не викидайте у побутове сміття батарейки, ртутьвмісні лампи та інші елементи живлення. Адже такі "відходи" дуже шкодять екології, а отже — і нашому з вами здоровю і життю.
Екоактивісти розробили спеціальну карту для Києва, з якої можна дізнатись, де діють пункти прийому деяких видів вторинної сировини. Така ж карта є і для Львова.
Це неймовірно, але тільки Київ "виготовляє" за рік до 1,5 мільйона тон сміття. Це понад 4 000 тон в день. Утилізують із них — тільки п’яту частину. Львів щодня продукує від 700 до 1000 тонн сміття, з якого зараз переробляється лише 5%. Тому головна сила у боротьбі зі сміттям — ми самі.
Фото: 24 канал
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
