Карпати – це завжди казка. Звісно, не така самобутня, як хоча б років двадцять тому, коли технічний прогрес ледь-ледь сягав зелених лісів, але і зараз незабутня карпатська природа вихопить вас із буденщини та перенесе у світ прекрасного. У Карпати їдуть за враженнями, натхненням, спокоєм та гармонією. Якщо хороші знайомі радять навідатись до «Буковелю», то будьте готові до того, що там знайдете усі блага цивілізації та розваги, але не затишок. Отже, вам не туди. Ви ж хочете зустрічати сонячні промені на лісовій галявині, пити кришталеву воду із прозорих потічків, вслухатися у мелодію смерекового шуму, милуватися загадковими силуетами далеких вершин? Тоді нам з вами по дорозі!
Отож, чому саме Карпати?
1. Сюди не потрібно ані шенгенської візи, ані євровалюти. Тут навіть «одеських» бюджетів не треба. Карпати – досить лояльні в плані вартості відпочинку та розваг, тому будь-яка родина в змозі їх собі дозволити.
2. Чисте довкілля, гарні краєвиди. Карпати розташовані далеко від промисловості й великих міст. Де ще ви знайдете таке прозоре повітря, напоєне ароматом смерекових лісів та гірських трав? Гори, вкриті густими лісами, переходять у яскраво-зелені полонини, між ними – стрімкі потічки, ріки і таємничі озера, що зберігають первинну чистоту та прохолоду.
3. Транспортне сполучення. Із Чернівців до Ворохти та Яремчі регулярно ходять потяги та рейсові автобуси (вартість проїзду Хотин–Яремче – 100 грн, Чернівці–Яремче – 64 грн). Автомобільні дороги в Карпатах погані, але все ж таки є. Непрохідних ділянок майже немає, а біля готелів, відпочинкових комплексів та приватних садиб передбачені місця для паркування. СТО та заправок теж вистачає. Тож вам і вашому авто буде у Карпатах зручно. Дістатись до будь-якого туристичного об’єкта неважко: майже з будь-якого населеного пункту щогодини, а то й частіше ходять рейсові автобуси вартістю від кількох до 50 гривень.
На які умови та послуги при цьому можна розраховувати? Абсолютно адекватні: ліжко, шафа, душ, гаряча вода, Wi-Fi, сауна та навіть харчування стравами домашньої кухні – достатньо поширена практика серед карпатських садиб.
Селитись можна як через стінку від господарів, так і взагалі в окремому котеджі у лісі, де будете тільки ви, смарагдові смереки та білочки. А ще – басейн з підігрівом та власне озерце із фореллю. Все на ваш смак та гаманець.
5. Дозвілля. У Карпатах чимало розваг на будь-яку пору року та будь-яку погоду: від ранкової філіжанки кави на дерев’яній веранді до вечірньої чашки глінтвейну біля ватри. Варіантів чимало. Гостинні господарі з радістю покажуть вам стежку до лісу, де зможете досхочу ласувати чорницями та малиною, збирати білі гриби на товстих ніжках, просто насолоджуватись лісовою прохолодою. А якщо все-таки зібралися із силами та готові підкорювати вершини, вони чекають на вас. Із Ворохти на попутному транспорті можете дістатися до турбази «Заросляк». А звідти пролягає 4-кілометровий маршрут на вершину красуні Говерли (2061 м над рівнем моря). Також за 7 кілометрів від «Заросляка» розкинулось мальовниче високогірне озеро Несамовите (1750 м н.р.м.). Шлях пролягає лісом, тому така туристична прогулянка буде під силу кожному, навіть дітям. Варто помилуватися карпатськими водоспадами. Найбільший з них (15 м) Женецький Гук розташований біля села Микуличин на висоті 900 м н.р.м. Видовище вражаюче та незабутнє. Поблизу Яремчі – ще два водоспади – Дівочі сльози та Пробій. До них можна прогулятися пішки або місцеві залюбки довезуть вас туди на конику. Також від села Микуличин розпочинається туристична стежка на кам’янисту гору Хом’як через полонину Хом’яків. Тут, у розлогій сідловині між горами Синяк та Хом’як, вас привітно зустрінуть гуцульські пастухи, які на все літо підіймаються на полонину для випасання худоби. У них можна скуштувати місцевого смачного буцу та вурди, а якщо припаде до вподоби – то й придбати собі додому. Якщо потрапили у непогоду, тут можна відігрітися теплим чаєм перед гуцульською ватрою та дізнатися чимало цікавого про місцевий побут і звичаї. Пропонують також одноденний сплав Чорним Черемошем, поїздку в ліс кіньми чи квадроциклом, крижані басейни з мінеральною водою, риболовлю.
6. Культурне життя. Яскраве народне мистецтво, оригінальні сувеніри не залишать байдужими нікого. Різноманітні фольклорні фестивалі та свята: угорські «Форшонг-бали», фестивалі вина та меду, ковалів та різьбярів, народного мистецтва, обласний фестиваль «Гуцульська бринза», хоровод літніх фестивалів «Червона черешня», «На Синевир трембіти кличуть», «Молочна ріка» та інші подарують багато яскравих емоцій дітям і дорослим.
7. Смачна та корисна кухня. Безліч кав’ярень, ресторанів та колиб з національною кухнею. Найпопулярніші страви: угорський бограч, словацькі страпачки, бойківська грибна поливка, німецький шовдарь, лемківські бобальки, чеські кнедлі, циганська гурка, гуцульський банош. І звичайно, ж, закарпатське вино!
Якщо ж вирішили харчуватися самостійно, то в кожному населеному пункті є продовольчі ринки, де продають усі необхідні для життя продукти. Ціни магазинним значно поступаються.
8. Гуцульське пиво. Дорогою на Буковель, у Микуличині, розмістилася невелика приватна броварня. Пиво тут не лише виробляють, але й реалізовують. Зберігається воно не більше 5 днів. А ще продають косметику на основі цього напою: від бальзаму для губ та гелів для душу до нічного крему.
9. «Усе по 15». Найрозповсюдженіша плата за відвідування будь-чого – 20 гривень з дорослого, 10 гривень з дитини. Ця інформація, актуальна на кінець травня 2016 року. «Стежка Довбуша» – 4-кілометровий екомаршрут коштує 15–20 грн, вольєрне господарство у Яремчі – 15 грн, а побачити більшість карпатських озер та водоспадів можна взагалі безплатно.
10. Оригінальні сувеніри, чудовий «шопінг». Повертаючись із подорожі, не забудьте про подарунки. Характерними закарпатськими сувенірами є плетені з вербової лози та сухого листя кукурудзи вироби, глиняні тарілочки ручного розпису, марамороський гірський кришталь-грагоміда, угорське мереживо, словацька та русинська вишивка, бойківські гуні. Гарний презент також – книга рецептів, доповнена угорським червоним перцем або оригінальною фруктовою горілкою – «палинкою», місцеве вино, закарпатський коньяк та особливий гуцульський сир, бринза або вурда.
І головне: кожен, хто приходить у гори, знаходить свій скарб. Чи не кожен, хто побував там, готовий без вагань обміняти десять годин сидіння за комп’ютером на одну мить, щоб десь високо в горах, у колі друзів, чи просто хороших людей, побачити, як горить ватра, зігріває стомлені душі і під дзвінким карпатським небом дарує цілющий ковток тиші і спокою, за яким знову і знову повертаються в Карпати.
