24 листопада – на майдані Незалежності відбувся перший масовий мітинг, що зібрав близько 150 тисяч чоловік.
Люди вийшли на «Євромайдан» після скасування підписання угоди асоціації ЄС. За цим попереджувальні страйки оголосили київські студенти усіх ВИШів. Чернівецький студент Василь Дребит у 2013 дістав на Майдані вогнепальне поранення. Хлопець досі не може забути криваву розправу Беркуту із беззахисними людьми наприкінці лютого.
Майдан для Василя Дребита почався із Центральної площі Чернівців. Після побиття студентів на початку грудня хлопець вже укріплював наметове містечко навпроти Михайлівський воріт. Вчергове вирушив до столиці 19 лютого.
Василь Дребит, активіст Євромайдану: Коли батько вже подзвонив, і каже: мене везуть додому, в нього в Маріїнському парку осколками поранило ноги, я зрозумів, що треба виїжджати, батькові сказав, що не поїду.
На Майдані тоді було тривожно.
Василь Дребит, активіст Євромайдану: Просто ішли всі і розуміли, що Майдан доходить до крайньої точки:або ми, або нас. Майдан – унизу, автоматчики, снайпери – зверху.
Коли Василь намагався вийти з Інститутської, побачив як від куль падають люди і сам дістав поранення, як згодом сказали в медичній службі Майдану – вогнепальне.
Василь Дребит, активіст Євромайдану: Розвертаюсь, а то ззаді вихідна і вся нога в крові. Каже: тобі дуже пощастило, я не можу допомогу надавати це вогнепальна рана.
Не може хлопець забути кількості поранених та убитих 19-20 лютого На Майдані. Все бачив на власні очі.
Василь Дребит, активіст Євромайдану: Запам’яталось, от коли ідеш, і на сходах – сажа вперемішку з кров’ю, бо їх на щитах зносять, щоб надати допомогу, а там просто потоками зі щитів
кров.
Після Революції Гідності Василь каже: повністю змінив пріоритети. Він зневірився в вітчизняних політиках, вважає, що про патріотизм – не кричать, а доводять своїми справами.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами