29 березня 1944 року Чернівецька область була повністю звільнена від німецько-фашистських загарбників.
Нашу найменшу за територією область України довелось звільняти військам 3 фронтів, 4 армій, 49 з'єднань і окремих військових частин.
Штурм Чернівців почався на світанку 29 березня. Виконуючи наказ генерала Гетмана, 64-та гвардійська танкова бригада підполковника Бойка разом з 168-м стрілецьким полком 24-ї стрілецької дивізії, форсувавши ріку Прут в районі Калічанки - Магали, наступала на обласний центр зі сходу, а 45-та гвардійська танкова бригада під командуванням полковника М.В. Моргунова з 274-м стрілецьким полком, долаючи Прут біля Ленківців, наступала на Чернівці з заходу.
Щоб противник не міг посилати підкріплення своїм військам в Чернівці, танковий взвод молодшого лейтенанта В.Ф. Шкіля 64-ї гвардійської танкової бригади зайняв з боєм місто Новоселицю на схід від обласного центру. А посилена танкова рота на чолі з лейтенантом Г.П. Корюкіним 45-ї гвардійської танкової бригади оволоділа містом Сторожинцем на заході. О 14 годині 29 березня Чернівці були звільнені. Командир відділення автоматників 45-ї гвардійської танкової' бригади старший сержант Юнус Юсупов зірвав з флагштока мерії (нині міська рада) прапор із свастикою і прикріпив червоний.
В обласному центрі і населених пунктах області пам'ять визволителів увічнена назвою вулиць, в Чернівцях на Соборній площі стоїть пам'ятник Перемоги, а на постаменті біля залізничного вокзалу встановлено танк лейтенанта П.Ф. Нікітіна, який першим форсував Дністер поблизу села Устечка, першим увірвався в Чернівці і загинув у бою.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами