Близько 42 року апостол Петро за повелінням царя Ірода Агриппи був ув'язнений за проповідь про Ісуса Христа. У в'язниці він був зв'язаний двома залізними ланцюгами. Вночі, напередодні суду над ним, Ангел Господній зняв ці ланцюги (вериги) й чудесно вивів його із в'язниці. Християни, почувши про чудо, взяли вериги (ланцюга) та зберігали їх як коштовність. Одержимі різними хворобами, приходячи до них з вірою, отримували зцілення.
У цей день відзначали ослаблення льодового покрову на річках: «На Петра Вериги розбиваються криги». Селяни Буковини вважали, що «на Петра Вериги половина зими». Вважалося, що це останній день зими, а тому казали: «На Петра Вериги половина снігу, половина криги», "На Петра Вериги зима або поставить, або поломить криги".
Саме тому на Вериговий день селяни вирушали заготовляти дерево та розчищати лісові ділянки, де висівали зернові культури. У давнину було правило: вирубку лісів проводити не будь-коли, а лише взимку — «як дерево спить». Вважалося, що рубати живе дерево, коли починається рухатись під корою сік, — великий гріх. Найкраще це робити з січня і до середини березня — «бо дереву в цей час не болить». Таке загатовлене дерево не точить шашіль, не вражають грибкові хвороби, дерево менше піддається псуванню й гниттю, краще тримає тепло, оскільки зрубане в «стані спокою» воно має найбільшу щільність. Вважалося, що будівля, зведена з таких плах, убезпечена від блискавок — «бо грім не влучає у чисте».
Читайте ще: До +9: в Україні потеплішає вже у вівторок
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами