В програмі «Суть Речей» Народний депутат України Іван Рибак розповів, яка зарплата зараз у депутата ВР і чому він продовжує працювати у Парламенті
Іван Рибак: Це питання, яке задає кожна людина, яка з тверезим глуздом дивиться на той справ в державі, який є. Це питання депутати адресують кожної п’ятниці, коли є прем’єр-міністр - чим Кабмін керувався, коли пропонував встановити мінімальну заробітну плату на розмірі 1317 гривень, чи мінімальну пенсію чи прожитковий мінімум, від якого ми відштовхуємося? Сьогоднішня зарплата народного депутата, хоч скажуть, що не вірять, я скажу правду, це можна побачити в деклараціях. На руки 4 тисяч 747 гривень. Повірте, якщо округ такий, як 202, з Кіцманя по Путилу 170 км протяжністю, то це якраз з Києва поїхати до Путили іназад вже до Житомира лиш, до Києва не потрапиш. На сьогоднішній день я розумію прекрасно, що дуже важко. Є депутати, в яких дружини за кордоном працюють, в Італії, і Іспанії. Не ходять у ВР гроші чемоданами, ніхто мені нічого не пропонував.
Людмила Григорчук: Гарилюк казав, що 500 тисяч доларів давали.
Іван Рибак: Звідки він може знати, якщо йому не пропонували. І мені не пропонували жодного разу. І я навіть з якоюсь гидотою дивився одну з програм на центральних каналах, коли розказують, що звернення коштують депутатські десятки тисяч доларів. Відкрийте сторінку депутатів Рибака і подивіться тематику законопроектів, запитів, звернень, які я прописую, продукую до центральних органів виконавчої влади, до місцевого самоврядування. Це проблеми доріг, це проблеми лікування людей, це проблеми соціального захисту, пенсій, хто мені за такий запит буду давати гроші?
Слухач: Якщо б дійсно отримували 4 тисячі гривень депутати, вони б не трималися своїх крісел
Іван Рибак: Ще раз повторюю, дуже багато людей є, які дійсно живуть на 4 тисяч 747 гривень. Крім цього є депутатські кошти, на виконання депутатських повноважень, 6 тисяч гривень, окрім цього надається готель, компенсація за житло. Грошей не дають в руки, але просто депутатам тим, хто прописаний за межами 30 кілометрової зони Києва, то надається готель. І те, що 300 людей живуть не на зарплату, я не може з цим погодитися. Але я знаю народних депутатів, які вже 6-й раз у парламенті, вони мільярдери. Це поважні люди, основні роботодавці в регіоні. Наприклад, Костянтин Живаго, місто Комсомольськ. У їхньому місті на одному квадратному метрі по 2 дитячі візочки з мамочками, а вони кажуть, у нас середня зарплата по місту 8 тисяч гривень. Вони можуть дозволити такого народного депутата, який працює для них і на них.
Людмила Григорчук: А вам навіщо таке депутатство за 4 тисячі гривень?
Іван Рибак: Питання не в 4 тисячах гривень. В мене є декларація моя, і кожен з нею може ознайомитися на сайті ВР. Я визнаю, що я не живу за 4747 гривень зараз. Я ішов у парламент зовсім з інших причин. Я маю на меті щось дійсно змінити, хоча це звучить дивно, люди не сприймають. Те, що я очікував від парламенту за один рік роботи, то воно не виправдалося, може це як в перший раз в перший клас. Коли твої очікування не співпадають з тим, що є насправді. Коли ти 2-3 раз в парламенті, то це вже інша справа. Ти вже знаєш людей, роботу, комітети, різні робочі групи, міжвідомчі. Все приходить з часом, як будь-яка практика. Я думаю, що все ж таки в Україні буде добробут і на сьогоднішній день, коли кажуть, давайте піднімемо народним депутатам зарплату і вони будуть совісно і якісно працювати. Та ні. Ті, хто ходили, ті й будуть ходити, а ті, хто не ходив, то й не будуть ходити. Тут треба змінювати багато. Але це непопулярні рішення між депутатами.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
