Пам’ятник жертвам голодомору і комуністичних репресій на Буковині за два роки свого існування у сквері, що на розі вулиць Руської, Шевченка та провулку Інтернаціональний в Чернівцях, виглядає так, ніби хтось його цілеспрямовано нищив. Про це на своїй сторінці у Facebook відзначив автор цього пам’ятника, скульптор Іван Салевич.
«На цих фото, шановні буковинці, ви бачите сьогоднішній стан навколо найголовнішого пам'ятника для української нації «Жертвам голодомору і комуністичних репресій на Буковині». У 2018 році було відкриття. Від весни тут кояться акти вандалізму, а чинна влада цього не бачить! Смітники під пам'ятником, розлита фарба на майданчику, зачеплений кабель на колоску, потрощені прожектори, пошкоджене антикорозійне покриття металевої конструкції і це за кілька днів до вшанування пам'яті жертв голодомору!», - зазначив у своєму дописі скульптор.
На цих фото, шановні буковинці, Ви бачите сьогоднішній стан навколо найголовнішого пам'ятника для української нації "...
Опубліковано Іваном Салевичем Четвер, 19 листопада 2020 р.
Нині зовнішній вигляд пам’ятника вказує на те, що його неодноразово псували вандали. Проте, у відділ комунікацій поліції Чернівецької області кореспондентові ІА АСС розповіли, що з цього приводу до правоохоронців ніхто не звертався.
Наразі ж поліція відреагувала на повідомлення автора пам’ятника та перевірить об’єкт на предмет вчинення дій вандалізму.
Правоохоронці кажуть, що в першу чергу такий зовнішній вигляд об’єкту не через вандалів, а у зв’язку з тим, що стан скверу та пам’ятки занедбаний. Його не утримують належним чином, внаслідок чого він і став так виглядати: іржа на металевих конструкціях, бруд на граніті, ліхтарі, що вийшли з ладу.
Водночас у поліції запевняють, що завжди реагують на такі випадки в разі звернень.
У департаменті житлово-комунального господарства нам розповіли, що об’єкт перебуває на балансі тресту зеленого господарства.
За словами директора зелентресту Олександра Брязкала, на баланс підприємство отримало лише «зелену» зону.
«Водночас зазначу, що я особисто неодноразово зупинявся й робив зауваження дітям, які граються у тому скверику. Діти кидають у ліхтарі, в «колоски», гранітні пам’ятники, труби галькою, якою посипали територію об’єкту для декору», - каже Олександр Брязкало.
Читайте також: У Чернівцях біля парку Шевченка вандали зламали сакуру (ФОТО)
Посадовець каже, що поліція не має права спілкуватися з неповнолітніми без присутності батьків. Діти це вже розуміють та відчувають безкарність.
«Які заходи, крім зауважень зараз можуть бути дієвими? Він у нас на обслуговуванні, але нам передали лише зелену зону. Ми використали автовишку, з допомогою якої готували пам’ятник Шевченка до свята, щоби зняти дроти, намотані вандалами на пам’ятник Голодомору. Фарбу відчистимо.
Але в нас немає чергової людини, яка повинна була б стежити за порядком. Ми приходимо, прибираємо, косимо та їдемо на інші об’єкти. Свої обов’язки з догляду «зеленої» зони ми виконуємо. До прикладу, підсаджували кущі калини. Але якщо пам’ятку так трощать, як зараз проводити ремонтні роботи, якщо відновлену пам’ятку знову понищать неповнолітні вандали? Вони ж нищать навіть бетонні смітники, як нещодавно у парку Жовтневий», - зазначає Олександр Брязкало.
Дмитро Сірман, який є заступником міського голови каже, що такі факти мала б відстежувати поліція. Проте, в першу чергу, це залежить від громадянської свідомості. Бо в такий спосіб деякі діти і навіть дорослі проявляють своє виховання, вчиняючи вандалізм.
«Переважно це роблять вночі. Ми кілька разів ловили дітей, які кидали каміння в пам’ятник Голодомору. Подібні акти вандалізму фіксували й на площі Пресвятої Марії, коли порушники ламали фонтани», - каже Дмитро Сірман.
На думку заступника міського голови, один із варіантів – встановлення камер спостереження. Аби можна було ловити тих, хто чинить таке. Також потрібні жорсткіші міри покарання для вандалів.
«Міська рада адекватно реагує на такі випадки. Я також бачив повідомлення автора пам’ятника та доручив навести лад на об’єкті. Але треба, щоби поліція контролювала такі дії, а в перспективі - встановлювати камери спостереження», - сказав Дмитро Сірман.
Такі акти вандалізму непоодинокі для міста, яке полюбляють називати Маленьким Парижем. До прикладу, досить часто жертвами вандалів стають пам’ятні споруди єврейської громади. Так, на пам’яті директора музею євреїв Буковини Миколи Кушніра кілька випадків вандалізму проти таких пам’яток.
До прикладу, близько двох років тому на вулиці Заньковецької в Чернівцях червоною фарбою невідомі облили пам’ятну дошку Траяна Поповича. Він відомий також, як Буковинський Шиндлер, який у 1941 році врятував близько 20 тисяч євреїв.
«Я неодноразово тоді звертався до міської ради і лише з п’ятої спроби, і мабуть, лише тому, що мала приїхати делегація з Ізраїлю, дошку відчистили. На моє переконання, це не наслідок антисемітських настроїв у суспільстві. Це акції, цілеспрямовано зроблені провокаторами. Тож компетентним органам потрібно розбиратися з цим і діяти на випередження. Перш за все, встановити камери, аби не допускати подальших провокацій», - каже Микола Кушнір.
Автор: Олександр Юхимець
Отримуйте новини в Telegram
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
