Бабуся і онук у Чернівецькій райраді: дослідження «Чесно» про династії політиків

Третину цих наймолодших депутатів завела у ради партія “Слуга народу”. 

Про це пише ІА АСС із посиланням на дослідження руху «Чесно».

У своїй статті громадські активісти не критикують залучення молоді у політику. Натомість, вони простежують династичний характер формування молодих політичних еліт в Україні.

Більшість кандидатів балотувалися в тих самих округах, що й їхні родичі-політики, та представляли ту саму партію. Це значною мірою гарантувало перемогу — адже це могла бути вже засіяна брендованою гречкою територія.

«Відкриті списки та гендерні квоти мали би стати соціальними ліфтами для залучення в політику нових облич, зокрема молоді. Втім, аналіз біографій наймолодших кандидатів місцевих рад показує, що сімейні зв’язки залишаються перепусткою до політичного ліфту, який піднімає родичів політиків», - йдеться у дослідження «Чесно».

Дивіться нас на YouTube

Майже третину наймолодших депутатів завела у місцеві ради партія «Слуга народу».

Родичі молодих депутатів

Щонайменше у 30 із 49 депутатів-«юніорів» є родичі серед політиків або місцевих чиновників. У більшості випадків саме батько є впливовим родичем, який сприяв кар’єрі свого сина або доньки (22 випадки із 30). Шість разів кандидатам допомагали політичні зв’язки матері. В інших випадках впливовим родичем був дядько.

У категорію політиків у цьому тексті ми включаємо людей, які були депутатами Верховної Ради чи однієї з місцевих рад або хоча б один раз балотувались до неї, а також сільських або селищних голів і кандидатів на цю посаду. Таких родичів мають 24 із 30 молодих депутатів. Родичі ще шістьох кандидатів не мають досвіду балотування у місцеві ради, проте вони є або були місцевими чиновниками.

Із 30 проаналізованих депутатів-родичів 24 отримали перше-третє місця в окружних списках своїх партій, які можна вважати «прохідними» для політсил із високим рейтингом у регіоні. Ще один кандидат очолив єдиний список своєї партії. Серед інших депутатів троє не мали прохідного місця в округах, але здобули мандат за рахунок того, що були у перших п’ятірках єдиного списку своїх партій. 

Читайте також: Більшість молоді Чернівців не довіряє владі - опитування

Таким чином, лише двоє із 30 молодих родичів політиків і чиновників перемогли на виборах завдяки конкурентній боротьбі у своєму окрузі. Всі інші отримали від партій місця у списках, які фактично гарантували їм мандат. Можна припустити, що без сприяння своїх родичів більшість кандидатів не отримали би виграшних місць у списках партії.

До того ж, 16 із 23 кандидатів балотувались від тих самих партій, які на останніх виборах представляли їхні впливові родичі.

13 молодих кандидатів та родичів-«патронів» разом брали участь у виборчій кампанії 2020 року. У ради вищого рівня частіше балотувалися старші родичі, ніж кандидати-«юніори». Втім, ми зафіксували п’ять випадків, коли кандидат і його молодший родич ставали колегами по фракції у місцевій раді нового скликання.

«Сімейні підряди» у політиці

21-річного новообраного депутата Чернівецької районної ради від ОПЗЖ Сергія Кедя можна вважати політиком у третьому поколінні. Його бабуся — директорка ТОВ «Універсам Жовтневий» Марія Іванюк — була кандидаткою до Чернівецької міської ради тричі, від різних партій. Батько Сергія Володимир Кедь, бізнесмен і ресторатор, загалом брав участь у восьми виборчих кампаніях (у міські ради, обласну раду та Верховну Раду) і ставав депутатом Чернівецької міської ради у 2010 році від «Батьківщини». Зараз він є головою чернівецької обласної організації ОПЗЖ.

На виборах-2020 за мандати боролись відразу чотири представники сімейства. Володимир Кедь, його мати Марія Іванюк і молодший син, 18-річний Володимир, балотувалися до Чернівецької міської ради, але їхня партія не змогла подолати виборчий бар’єр. Проте старший син Сергій і його бабуся Марія Іванюк балотувалися до Чернівецької районної ради і змогли здобути мандати. Всі кандидати представляли партію «ОПЗЖ».

Проблему великої кількості представників політичних династій серед молодих політиків для Руху ЧЕСНО прокоментував філософ і дослідник історії модерності Михайло Мінаков:

«Загалом подібне явище притаманне сучасним капіталістичним країнам із класовим поділом по всьому світу. Є чимало досліджень, які доводять, що діти із багатих і впливових сімей мають значно більше шансів стати успішними політиками. Втім, якщо в Європі внаслідок тривалих реформ післявоєнної пори поволі зменшувався вплив попередніх поколінь на доходи і статус наступних, то в Україні, як і в багатьох інших посткомуністичних країнах, вплив династій у політиці та суспільстві лише зростає. Це говорить на користь гіпотези про демодернізацію України — її повернення до часів, коли родина була у центрі суспільно-політичних відносин».