Журналістка ІА АСС поспілкувалась із буковинцем Дмитром Занею, який вже понад два роки разом із дружиною Ангеліною проживає в Ізраїлі.
З міркувань безпеки він просив не називати місто, в якому вони живуть. Можу лише сказати, що вони опинились в епіцентрі війни.
«Цей вечір (18 травня) для нашої сім’ї є, направду, добрим, адже він є спокійним. Нам вдалось поспати, ми не прокидались вночі через сирени, ми не вибігали у коридор, шукаючи якесь безпечне місце, щоб заховатись від обстрілів, ми не боялися цього вечора вийти на вулицю тому, що декілька днів тому для нас це могло закінчитись сумно.
Загалом ситуація в Ізраїлі нині є доволі непроста. Це подвійна війна – і зовнішня, і внутрішня. Якщо говорити про зовнішню, то це конфлікт з Сектором Газа, яким керує ХАМАС», - розповідає Дмитро.
Все почалось 10 травня. За його словами, в арабському кварталі почались сутички між арабами і поліцейськими через те, що влада Єрусалима вирішила виселити з міста декілька сімей палестинців. Вони там проживали певний проміжок часу. І місцева влада сказала, що, мовляв, це територія єврейська і тут повинні жити ізраїльтяни.
«Це не сподобалось представникам ХАМАСу, а вони контролюють Палестину. Тому почались сутички з місцевими. В хід пішли каменюки, взялась до рук зброя, бити і почались достатньо серйозні конфлікти.
Перші сутички почались у ті дні, коли святкувалось День народження Єрусалиму. І для євреїв є дуже важливим піднятись у ці дні на Храмову гору, де знаходиться третя за розміром у світі мечеть, де моляться араби. Там між ними також відбулась штовханина. Правоохоронні органи заборонили ізраїльтянам підніматись туди. Тоді, власне, і почались сутички між арабами та євреями, що переросли у громадянські конфлікти.
Вони тривають не по всій країні, а лише в тих містах, де компактно проживають араби та євреї разом. Це Лод, це Рамла, це Акко, це Хайфа, це Яффа. Оці громадянські конфлікти набрали безпрецедентних масштабів. Місцеві жителі не пам’ятають, щоб таке було колись раніше. Настільки багато жорстокості та ненависті панує нині у цих містах.
Щоб врегулювати ситуацію, туди направили армію та спец призначенців. Представники ХАМАСу (в Ізраїлі їх вважають терористичною організацією) заявили, що до певного періоду (до 18:00) повинні забрати звідти військових. Якщо ж ні, то вони будуть ракетами обстрілювати Ізраїль.
Оскільки їх вважають терористичною організацією, то, звісно, ніяких перемовин з ними не ведуть. Відтак дійсно, о 18:00 почався масовий обстріл Ізраїлю», - каже співрозмовник.
Читайте також: Нехай припиняться обстріли, - Сергій Осачук про конфлікт в Ізраїлі
Якщо, зазвичай, обстрілювали південь країни, наприклад, Ашкелон чи Ашдод, або населені пункти, що межують з Сектором Газа, то нині обстріляна величезна територія країни - центральні міста, зокрема, Тель-Авів, які раніше не обстрілювались.
«Слід наголосити, що в Ізраїлі діє «Залізний купол» (система протиповітряної оборони, - ред.) і він перехоплює ворожі ракети. І, якщо раніше він перехоплював чи не усі ракети, то зараз, через масовий обстріл (станом на 18 травня по Ізраїлю випустили понад 3 тисячі ракет) це не вдається.
У перші пів години по Тель-Авіву було випущено понад 100 ракет. Можу сказати, що ті дні були найбільш неспокійні», - зазначив буковинець.
Якщо повернутись до зовнішньополітичного конфлікту, то періодично відбувались обстріли Ізраїлю і місцеві навіть звикли до цього.
Наші новини є у Facebook
Фото: Дмитра Зані
«Ми в Ізраїлі вже понад 2 роки, то раніше ми лише чули їх. А зараз ми побачили все на власні очі розбиті від ракет будинки, в сусідніх будинках розбиті шибки, спалені автомобілі через безпосереднє влучання ракет, повалені електроопори і безперервна їзда «швидких».
Вперше мене обстріляли у торговому центрі. Я почув постріли, почала лунати сирена, люди масово, в паніці, почали бігти у бомбосховище. Там ми перечекали пів години. Було максимально чути, як ізраїльські ракети перехоплюють ворожі, але відлуння вибуху просто жахало.
Тоді вдалося дістатись додому, де почалось «найвеселіше»: дві ночі ми практично не спали. Щопівгодини спрацьовувала сирена. Ми спали одягненими, біля нас була сумка з усім необхідним і ми вибігали просто у коридор. У тебе є декілька секунд, щоб вибігти, знайти безпечне місце і сподіватись, що це скоро закінчиться і ракета не влучить у твій будинок.
Сусіднє місто, де ми з дружиною працюємо, часто прогулюємось, відпочиваємо, то там ракета влучила безпосередньо в будинок. Внаслідок цього загинув батько із донькою. Це був найскладніший момент і з того вечора почався відлік кількості жертв.
Також була така ситуація, коли ми приїхали у Тель-Авів, на море. Була обідня пора, ніяких сповіщень щодо обстрілів не було. І тут починає лунати сирена. Кількасот людей здіймаються і починають бігти у бомбосховища. Починається масовий обстріл. Чесно кажучи, серце просто завмирало. Ти дивишся в небо і бачиш, яка кількість ракет летить просто над тобою. Звісно, спрацювала протиракета оборона, але ти все одно чуєш це відлуння вибухів.
Того дня, неподалік від нас, ракета все ж влетіла у будинок та вбила осколками чоловіка. Декілька ракет полетіли в інфраструктуру, попали в автомобіль. На щастя, він тоді був порожній.
І неподалік від берега ракета впала прямісінько у море», - з жахом згадує події Дмитро.
Фото: скріншот з відео Дмитра Зані
Щодо громадянського конфлікту, то, за його словами, багато арабської молоді, озброївшись арматурою, ланцюгами, зброєю, почали виловлювати на вулицях євреїв та бити їх, палити синагоги (щонайменше 4 спалили), палити будинки, автомобілі (в місті, де проживає співрозмовник, налічили щонайменше понад десяток спалених авто).
«На превеликий жаль, моя дружина зіштовхнулась особисто із цим явищем безпосередньо. Вона поверталась ввечері з роботи на авто з водієм, і тоді молодь (13-17 років) зупинила машину, почала її розхитувати, палицями бити по ній. Тоді вдалось дивом врятуватися. Водій почав швидко газувати і йому вдалось вирватись із цього кільця. Тож вона тоді отримала стрес. Потім євреї почали відповідати дзеркально на дії арабів. В місті Бат-Ям, поблизу Тель-Авіва, почали знищувати бізнес, яким володіють араби. Це ресторани, магазини, також палили автівки», - розповів Дмитро Заня.
21 травня оголошено перемир'я. Вже не чутно вибухів, люди повертаються до звичного життя.
«Учора (22 травня) ми прогулювались із дружиною у Тель-Авіві. Вже помітно побільшало людей на вулицях. Наразі життя повернулось у звичне русло», - каже Дмитро.
Попри всі ці події, є багато факторів, через які Дмитро та Ангеліна не мають намірів покидати Ізраїль.
Христина ПЕТРЕНКО, для ІА АСС.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
