Традиції, яким не менше півсотні років, старовинний народний одяг та українські забави, колоритна кухня. У Чернівцях провели свято «Христос Воскрес ! Воскресне Україна.»
Як святкували Великдень бабусі та дідусі в музей просто неба показували понад два десятки народних колективів з усієї області. Усього на свято до Чернівецького музею народної архітектури та побуту приїхали 25 фольклорних колективів з усієї області. Організатори кажуть: скрупульозно збирали автентичний фольклор протягом усього року, щоб відродити та показати в усій красі на Великдень.
Віра Китайгородська, керівник управління культури Чернівецької ОДА: «Працівники навчально-методичного центру виїжджали у села і вивчали у старих людей у аматорських колективів, де лише можна було визбирували по краплині традиції, які святкувались по Великодню. Ми тут побачили те, чого ми, напевне, не бачили років півсотні.»
Танець «Вербовая дощечка» - це лише уривок після великодніх забав молоді біля церкви показує колектив із Кіцманського району.
Пані Василина каже: такі традиції не бачила вже понад сорок років.
Василина Рацой: "Я ще до школи не ходила, так біля церкви грались, от привела свого малого, кажу, що такі традиції були. Молоді дівчата, хлопці збирались біля церкви і були такі ігри – веснянки".
Що Україна щедра не лише на традиції, а й страви, у Чернівцях доводять кухарі з Франківщини, які зготували для свята декілька чанів із наїдками.
Юрій Дорожівський, кухар з Франківщини: "Традиційно банош найкраще іде. Ми із Франківщини, то варимо мамалигу із вершакми".
Особливого смаку стравам надають горщики із хліба.
Юрій Дорожівський, кухар з Франківщини: "Це є такий спеціально спечений хлібний глечик. Ми всі страви з казанів даємо у хлібному глечику. У спеціальні форми затискається з обох боків тісто і так печуть".
Черга дітлахів вишикувалась до нетипової для нинішнього часу гойдалки. Власноруч кружляє малечу Андрій.
Андрій Сінкевич, гойдає дітей: "Це називається гойдалка, певно «павучок», схожа вона мені так. – А крутити складно? - Та не дуже, спочатку складно, а потім - як по маслу".
Втримати рівною поставу у десятикілограмових костюмах – особлива настанова від бабусь дівчаткам із Новоселицького району.
Мирослава Горинюк, учасниця фестивалю: "Це є трава ковила, яка росте на Сході України, такий костюм має право носити лише незаміжня дівчина. Цю сорочку мені вишивала моя бабуся, вона уся із бісеру, досить важка, і треба тримати рівно поставу, щоб вона гарно виглядала".
Елеонора Молдован, Генеральний Консул Румунії в м. Чернівці каже: "Один наш поет сказав, що вічність народилась на селі. От зараз таку вічність ми можемо побачити в музеї просто неба. Де все святкує, все дуже гарно освячує свої тайни, які можуть зрозуміти тільки ті, які живуть, перебрали ці традиції, і далі несуть з собою радість воскресіння і втіху життєву!"
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
