Буковинська тайстра у Національному переліку нематеріальної культурної спадщини України (ВІДЕО)

Кольорова цупка екоторбинка має багату історію  - це і сумка для закупів, обрядовий аксесуар,  акцент народного строю та тема для натхнення художників і письменників. Усе це – про буковинську тайстру, пише Медіа агентство АСС

«Це традиційна тайстра, і це є флористичний мотив. Тут ви можете бачити такий цікавий момент. Ось він – баюрок, тобто, пояс, це те, без чого тайстра не може функціонувати. І власне, сам каркас. Іноді буковинці підходять творчо, що цю і цю частину декорують навіть різними типами орнаментів. Тобто, тут геометрія, тут можуть бути пташки. Перші тайстри  були зроблені з килимової тканини. Фактично, брався шмат тканини, робилось те, що ми зараз називаємо «екоторбинкою», брався звичайний пояс-баюрок, яким опоясується людина, і це була перша тайстра. Згодом, за 30-40 років з'являються орнаменти спеціально для тайстри», - каже Іванна Стеф'юк, письменниця, етнографиня.

Буковинські та бессарабські тайстри стали національною культурною спадщиною України

Громадська організація «Вишиваний дивотвір» у співпраці з Буковинським центром культури і мистецтва підготували номінаційне досьє. У регіоні ще є носії традиції, завдяки яким існує і розвивається не лише тайстра, а й ткацьке ремесло загалом.

Ідея відродження тканої вовняної торбини належить проєкту «Школа буковинської тайстри». Майстрині з нуля освоїли ткацтво на старовинних верстатах і вже понад пів року створюють власні тайстри. Домогосподарка пані Ірина вже навіть і собі додому придбала сучасний ткацький верстат. 

«А до цього процесу, цього ткання, ще є дуже багато процесів. Тільки заправити верстат, потрібно день, і ти сам, можливо, і не зможеш цього зробити. Тобі треба когось у поміч. Тому що ці всі нитки треба порахувати, що до чого, просунути у правильному порядку, не так все просто», – ділиться Ірина Рурак, випускниця школи буковинської тайстри.

Етнографи кажуть: потрапити до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України не лише почесно, а й відповідально.

«Це ідентифікує наш край, його традиції, надбання. Саме на цьому я наголошую. Тому що всі елементи, які приймаються до національного переліку, вони мають бути життєздатні. На Буковинську і Бесарабську тайстру ми зібрали згоду 16 носіїв. Але це коло має значно розширюватись. І ці люди мають розуміти, що традицію потрібно постійної підживлювати своєю працею», - коментує Микола Шкрібляк, директор Буковинського центру культури і мистецтв.

Відзнака тайстри вимагає її подальшої промоції і розвитку в регіоні, і за його межами.