Архівні документи зведення архітектурного шедевру - Резиденції буковинських митрополитів оприлюднили у Чернівцях до річниці народження автора проекту - чеського зодчого Йозефа Главки. Один з найуспішніших архітекторів Австро-Угорщини спроектував Резиденцію, коли йому було трохи більше тридцяти років.
Світлана Белінська, завідувач відділу Краєзнавчого музею: Бути в Чернівцях - і не бачити Резиденції, це те саме, що бути в Італії і не бачити Папу Римського. Геніальність резиденції в тому , що вона не може бути повторена ні в цілому, ні в деталях.
Такі компліменти лунають щодо нинішнього Чернівецького національного університету та колишньої Резиденції Буковинських митрополитів. Зведення її у 1864 році розпочали за ініціативи митрополита Євгена Гакмана. Творець архітектурного шедевру - славетного насліддя Чернівців - чеський зодчий Йозеф Главка.
Світлана Белінська, завідувач відділу Краєзнавчого музею: йому також належить будинок королівської опери у Відні на замовлення Франца Йозефа. До речі, ця будівля так сподобалась цісареві, що він подарував Главці інструменти муляра зі срібла
Три корпуси із унікальним інтер’єром зводили 18 років. Документи із єдиним збереженим підписом талановитого архітектора про початок будівництва Резиденції показали в краєзнавчому музеї працівники архіву.
Наталя МАСІЯН, керівник відділу Державного архіву Чернівецької області: Главка вважав, що будівельний комітет буде діяти самостійно, незалежно вирішувати питання за погодженням зі службами у Відні. Повідомлялось місцеву владу, що будівництво Резиденції санкціоноване, і схвалено плани саме Йозифа Главки. Попередній кошторис на 1863 рік становив 721 тисячу 521 флорин та 8 крейцерів.
Вже 5 років університет є частиною всесвітньої архітектурної спадщини ЮНЕСКО. У ВИШі досі вирішують , як облаштувати тут туристичну інфраструктуру на існуючих площах.
Тамара Марусик, проректор ЧНУ: Коли ми подавали документи, нам зробили зауваження: відсутність туристичної інфраструктури. І от ми все робимо для того, щоб цю інфраструктуру створити , створити музеї в центральному корпусі. Предтавлено дві доповіді студентів щодо регенерації господарського двору.
Студенти - архітектори мають намір відреставрувати зали Резиденції, що постраждали під час Другої світової війни. І зокрема - фрески про історію православної церкви на Буковині.
Ірина Коротун, доцент кафедри архітектури ЧНУ: Над кожною аркою була різна фреска на іншу тематику. Ми вирішили, як архітектори, це будуть як дипломні роботи – проект відновлення Мармурової зали, Блакитної зали.
Читати ще: Студенти ЧНУ підтримали Рік англійської мови в Україні відеозверненням
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
