Гірські райони Чернівецької області звернуться до Президента щодо нового адміністративного поділу

Оприлюднений Віце-прем’єр-міністром – Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадієм Зубком на власній фейсбук-сторінці проект адміністративно-територіального устрою базового та субрегіонального рівня по Чернівецькій області є моделлю до обговорення.

Журналісти ІА АСС поцікавились в фахівців, як формуватимуться нові райони та які дискусійні питання існують вже сьогодні.

Останнім часом розгорілась дискусія щодо центру західного району: Сторожинець чи Вижниця

Тетяна Татарчук, директорка Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування:

 - Запропоноване місто Сторожинець має наявну інфраструктуру та концентрацію міжрайонних представництв ЦОВВ, але зона доступності є замалою – він розташований на відстані 25 км від Чернівців. Це відхилення дозволяє декому робити припущення, що на території маленької Чернівецької області достатньо лише 2 районів – Чернівецького та Хотинського. Ми не погоджуємося з цією точкою зору, оскільки вся гірська зона області тоді опинилася б у вкрай невигідному становищі: навіть при чітко розмежованих повноваженнях послуги районного рівня отримувати аж у Чернівцях посадовцям з Путильщини неприпустимо.

Читати ще: Новий розподіл. В уряді розповіли скільки районів залишиться на Буковині

Більш оптимальним, на нашу думку, було б центром майбутнього району запропонувати Вижницю. Вона розташована географічно майже у центрі нового району і розташована на відстані 80 км від обласного центру, що загалом відповідає Методичним рекомендаціям. Це був би певний компроміс – центр госпітального округу в Сторожинці, центр адміністративного району – у Вижниці. Ці центри не обов'язково мають співпадати. Оскільки межі нових районів мають іти по межах об'єднаних територіальних громад, зрозуміло, що до практичних питань реформування субрегіонального рівня можна бути вдатися лише після того, як 100% території України буде покрито ОТГ.

Голова Вижницької районної ради Михайло Андрюк вважає, що для гірських районів має бути розроблена окрема модель адміністративного устрою .

- Адміністративно-територіальна реформа буде однозначно. Поруч із цим ми співпрацюємо з головами рад Карпатського регіону. І спільно будемо відпрацьовувати звернення до центральних органів влади.  Вважаю, що слід враховувати життя в гірських районах. І в тій методології, яку запропонував Кабмін варто враховувати комфортне надання послуг. Тож днями представники Чернівецької, Франківської Закарпатської, Львівської областей прийматимуть звернення до Кабміну і Президента, ми пропонуємо на основі Указу розробити для гірських територій окрему модель адміністративного поділу гірських територій.

Заступник голови Сторожинецької районної ради Володимир Філіпович у коментарі ІА АСС зазначив, що в районі не проти окремої моделі адмінподілу гірських територій, якщо це відповідає Методології Мінрегіону.

При Чернівецькій обласній державній адміністрації створена міжвідомча робоча група з цих питань, яка покликана напрацювати пропозиції на місцях і направити їх в Мінрегіон.

Відповідно до оприлюдненої моделі, на території Чернівецької області пропонується укрупнити існуючі 11 районів в 3 – західний, центральний та східний.

Центрами цих укрупнених районів відповідно до Методичних рекомендацій Мінрегіону запропоновано Хотин, Чернівці та Сторожинець.

Здебільшого (хоча не повною мірою, особливо в частині Новоселицького району) межі нових районів збігаються з межами госпітальних округів.

Головними критеріями визначення центрів майбутніх районів є:

1). Насамперед центрами нових районів мають стати обласні центри.

2). Далі проводиться аналіз структури та розташування районних та міжрайонних представництв центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), які надають послуги на субрегіональному рівні. Йдеться, наприклад, про органи Міністерства юстиції, представництва Пенсійного фонду, Держказначейства, прокуратури, судів, Держгеокадастру, Фонду соціального страхування тощо. Вони вже мають оптимізовані структури, які, як правило, працюють на кілька районів. Відповідно, до точки найбільшої концентрації цих установ моделюється центр нового району. Важливо, що всі послуги для мешканців – адміністративні, соціальні - мають надаватися в громадах; для цього нині в ОТГ активно розбудовується мережа Центрів надання адміністративних послуг відповідно до європейських стандартів. У майбутньому об'єднані громади мають перебрати на себе ще повноваження у сфері соціального захисту та долучитися до охорони правопорядку (вже діє всеукраїнський проект «Поліцейський офіцер громади»).

Тобто, мешканці весь спектр необхідних послуг отримають на рівні громад. Їм буде байдуже, де знаходиться центр укрупненого району, адже туди же не потрібно буде їхати по довідку – весь документообіг відбуватиметься через ЦНАП. Районний рівень стане рівнем спілкування чиновників зазначених міжрайонних структур у частині координації роботи, а також нагляду та контролю за законністю рішень органів місцевого саморядування (чого зараз дуже бракує). Беручи до уваги те, що частина послуг та документообіг цих структур має з часом перейти в електронний формат, питання, де саме буде центр району, для мешканців загалі не грає ролі, і загалом втрачає свою гостроту та актуальність.

3). Ще одним критерієм є визначення зони доступності центрів субрегіонального рівня – вона становить від 30 до 60 км від обласного центру, може бути незначним чином більше.

4). Четвертим критерієм є кількість населення: відповідно до європейської класифікації територіальних одиниць для статистики (так званий рівень NUTS 3, який в Україні відповідає рівню районів), район має нараховувати від 150 до 800 тисяч мешканців.