Людмила Совайленко все своє життя пропрацювала лаборантом клініко-імунологічної лабораторії Чернівецького обласного центру служби крові. Від проведених нею аналізів залежало тисячі життів. Розповідає: жодного разу не помилилася.
Людмила Василівна прийшла у службу крові юною 24-річною лаборанткою. Спочатку працювала виключено у відділеннях, а коли була створена виїзна бригада, приймала участь у заготівлі крові в районах Чернівецької області.
- Ми знали: якщо Совайленко їде на виїзд, все буде добре, - розповідає про колегу Ніна Кобзар, завідуюча відділенням організації трансфузіологічної допомоги ЧОЦСК. – За 52 роки Людмила Василівна жодного разу не поскаржилася на втому чи хворобу. І вночі, і вдень виїжджала на ургентні виклики. Не через гроші – в нашій професії доходи мізерні. Навпаки, серед ночі за власний кошт могла брати таксі, аби швидше дістатися до лабораторії і провести життєво необхідний аналіз.
Людмила Василівна не скаржиться на ненормований графік і постійну відповідальність. Каже: завжди любила те, чим займалася. Щоправда, за стільки років роботи доводилося бачити не один складний випадок.
- Пам`ятаю, якось о третій ночі мене терміново викликали до пологового будинку №1. Пацієнтка – молода жінка, яка вийшла заміж за значно старшого від себе чоловіка і завагітніла. Народжувати дитину жінка не хотіла, проте переривати вагітність було вже пізно. Тож, аби все-таки позбутися небажаної дитини, вона вколола собі чималу дозу вітаміну С. Відкрилася кровотеча, - пригадує Людмила Совайленко. – Лікарі не могли визначити ані групу крові, ані резусу. Ситуація була критична. Я терміново почала робити аналіз, проте за новою методикою теж не отримала результатів. Тоді використала старий метод – і, як зараз пам`ятаю, визначила, що в жінки ІІІ позитивна група крові. Про всяк випадок перепровірила саму себе. І одразу віддзвонилася у пологовий будинок. Жінці перелили плазму, кров – і врятували життя.
У Людмили Василівни чимало учнів – лаборантів, які працюють по всій Україні. Головне правило, якому вчила усіх: забути про самовпевненість і перевіряти себе навіть по кілька разів. Адже від правильного аналізу крові залежить людське життя.
Завтра Людмила Совайленко останній день виходить на улюблену роботу. А післязавтра - на пенсію. Зізнається: за роботою сумуватиме, проте час дати дорогу молодим. Сама ж залюбки присвятитьсебе рідним.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами