Чернівецькі журналісти спробували себе в ролі пожежників. Кажуть - це було непросто

Палаючі шини, порятунок постраждалих і підйом пожежною драбиною на висоту в 4 поверхи – такі випробування влаштували надзвичайники чернівецьким журналістам.

«В будь-який час, в спеку та холод, пожежники рятують сотні людських життів. Як це – бути рятувальником – спробували на собі чернівецькі журналісти».

Спеціальні штани та куртка, 3-кілограмові чоботи, каска, кисневий балон та маска – усе це довелось вдягнути журналістам, щоб подолати «вогняну» смугу перешкод із ямами, містками та палаючими шинами.

На фініш журналісти прийшли із різними враженнями.

Генрієтта Беух, журналістка телеканалу «ТВА»: «Найважче взагалі дихати, тому що, напевно, правильно це дуже, якісь такі великі вдохи. Це, напевно, діафрагма має добре працювати. Ну і я тепер розумію, що заздрити рятувальникам не можна».

Петро Гайдащук, журналіст телеканалу «Чернівці»: «Можливість відчути те, як це – бути рятувальником. Така частинка важких трудових буднів. Вона дозволяє більш зрозуміти цю професію і ставитися до неї більш з повагою».

Ще не до кінця впоравшись з враженнями, журналістів вже чекала наступна локація. Тут усе було як в реальному житті: задимлена  темна кімната, глухі кути та постраждалі, яких врятувати потрібно негайно.

Потерпілого врятували. Але на журналістів чекала пожежна драбина і 4 поверх, до якого потрібно було дістатись. Це завдання для журналістів виявилось найлегшим.

Наталя Федишин, журналістка ТРК «Станція»: «Я по жизні пацанка і екстремалка, тому мені не дуже страшно. Дуже прикольно. Вперше в житті я таке спробувала і, сподіваюсь, не востаннє. Дякуємо гарно нашій службі ДСНС за таку гарну можливість».

Самі ж пожежники запевняють: у житті усе набагато важче, адже ніколи не вгадаєш, яким буде наступний виклик, але роботу вони свою люблять по-справжньому.

Сергій Шмиголь, заступник начальника УДСНС України у Чернівецькій області: «Хто попав сюди і певний час прослужив, думаю, вже звідси не піде. Але якщо піде, то тільки або за станом здоров*я, або за вислугою років. Всі випадки в нас складні. В нас немає легких випадків. Тому що на першому місці стоїть життя людей. А потом уже майно і всьо остальне».