Як це рішення вплине на депутатів та суспільство, до яких ще законів потрібно внести зміни та чому депутати попередніх скликань так і не спромоглися ухвалити скасування недоторканності журналісти Інформаційного агентства АСС запитали у чернівецького експерта з виборів та політолога Ігоря Бабюка.
Недоторканність - це гарантія того, що депутата не притягуватимуть до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це парламенту. У теорії передбачалось, що недоторканність має сприяти ефективній роботі депутатів та гарантувати, що ніщо і ніхто не заважатиме їм реалізовувати свої права та обов’язки.
"Закон прибрав з 80 статті Конституції два абзаци про те, що депутатам гарантується недоторканність, і без згоди Верховної Ради їх не можна притягнути до кримінальної відповідальності. Отже, народного депутата, який вчинив кримінальний злочин, можуть притягнути до відповідальності без спеціальної дозвільної процедури. Раніше парламент давав згоду на зняття недоторканості з депутата. Проте, у статті Конституції залишається, що за політичні висловлювання депутата не можуть бути переслідування", - каже політолог Ігор Бабюк.
Недоторканність буде скасована з 1 січня 2020 року
"Думаю, що внесення змін до Конституції щодо зняття депутатської недоторканності ніяк не вплине на діяльність народних обранців. Оскільки більшість з них вперше опинились у Верховні Раді і, думаю, не планують порушувати закони України аж до притягнення до кримінальної відповідальності. Я сподіваюсь, Президент України Володимир Зеленський, як і керівництво ВР, щиро зацікавлені в припиненні практики "купівлі" голосів депутатів в парламенті та в зміні ставленні депутатів до своїх обов'язків. Хоча є думка, що це може бути важелем впливу на депутатів. Причому, в першу чергу на представників фракції "Слуга народу", щоб зберегти вплив на фракцію", - розповідає політолог
За словами Ігоря Бабюка, внесення змін лише до Конституції недостатньо:
"Звичайно, що потрібно вносити зміни ще в цілий ряд законодавчих актів. Як-то, наприклад, в Регламент Верховної Ради України, в Кримінально-процесуальний кодекс і закони, які регулюють статус народного депутата України"
Читайте також: Освіта, бюджет, спорт: у яких Комітетах ВР працюватимуть мажоритарники з Буковини
"На мою думку, інші скликання не спромоглися проголосувати, оскільки в коаліційну більшість входили представники не тільки різних партій та фракцій, але й депутати, які відстоювали принципово власні інтереси, прикриваючись інтересами виборців. Саме тому Президент Зеленський, на мою думку, хоче зменшити кількість депутатів ВРУ та відмовитись від мажоритарної складової. Ще залишилось ввести імперативний мандат, що передбачає складання депутатських повноважень після рішення партії чи фракції про порушення депутатської етики".
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Дякую, я вже з вами